Далмацій Старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Далмацій Старший
Народився невідомо
Помер 337
вбито
Діяльність політик, військовий очільник
Титул цезар
Посада консул
Термін 333 рік
Попередник Луцій Папій Пакаціан
Наступник Флавій Оптат
Батько Констанцій I Хлор
Матір Флавія Максиміана Теодора
Рід Династія Констянтина
Діти 2 сина

Флавій Юлій Далмацій (*Flavius Iulius Dalmatius, д/н —†337) — державний та військовий діяч Римської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Констянтина. Син імператора Констанція I та Максиміни Теодори. Був зведеним братом імператора Костянтина I.

Молодість провів у південній Галлії, зокрема у м. Толоса (сучасна Тулуза). Ймовірно не брав участь у військових походах Костянтина I. Лише після остаточної перемоги останнього над Ліцинієм I, у середині 320-х років перебираєтсья до Константинополя. У 333 році призначається консулом (разом з Доміцієм Зенофілом). Того ж року отримує посаду цензора.

Незабаром після цього його відправляют до Сирії, де Далмацій повинен був опікуватися східним кордоном імперії. Розглядав справу Афанасія Олександрійського, противника аріанства. У 334 році придушив повстання Калокера на Кіпрі.

У 335 році отримує титул цезаря. У 336 році за наказом імператора відправляє Афанасія Олександрійського з Єгипту у вигнання. Після смерті у 337 році Костянтина I зцинився заколот, в результаті якого Далмація разом із синами було вбито.

Родина[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Wilhelm Enßlin: Dalmatius Censor, der Halbbruder Konstantins I. In: Rheinisches Museum für Philologie. Band 78, 1929, S. 199–212.