Єне Дальнокі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дальнокі Єньо)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Єне Дальнокі
Єне Дальнокі
Єне Дальнокі
Особисті дані
Народження 12 грудня 1932(1932-12-12)
  Будапешт, Угорщина
Смерть 4 лютого 2006(2006-02-04) (73 роки)
  Будапешт
Поховання Rákospalota Cemeteryd
Зріст 176 см
Вага 73 кг
Громадянство  Угорщина
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1947–1950 Угорщина «Ференцварош»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1950–1966 Угорщина «Ференцварош» 283 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1952–1961 Угорщина Угорщина 14 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1970 Угорщина «Ференцварош»
1973–1978 Угорщина «Ференцварош»
1982–1984 Угорщина «Татабанья»
1985–1987 Угорщина «Ференцварош»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Єне Дальнокі[1][2] (також Єньо Дальнокі, угор. Dalnoki Jenő, нар. 12 грудня 1932, Будапешт — пом. 4 лютого 2006, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції захисника за клуб «Ференцварош» і національну збірну Угорщини. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Володар Кубка ярмарків. У складі збірної — олімпійський чемпіон.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 12 грудня 1932 року в місті Будапешт. Вихованець футбольної школи клубу «Ференцварош». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1950 року в основній команді того ж клубу, кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих сімнадцять років. У складі клубу провів 283 матчі в чемпіонаті Угорщини. У складі «Ференцвароша» став дворазовим чемпіоном країни та володарем кубку Угорщини. Разом із клубом став володарем Кубку Ярмарків у 1965 року.[3]

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1952 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини у переможному матчі зі збірною Польщі.[4] Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни лише 14 матчів.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1952 року у Гельсінкі, здобувши того року титул олімпійського чемпіона, футбольного турніру на Олімпійських іграх 1960 року в Римі, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1970 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ференцварош», у якому Єне Дальнокі працював із нетривалими перервами як головний тренер до 1987 року. У 1982—1984 роках Дальнокі очолював футбольний клуб «Татабанья». Як тренер привів до перемоги «Ференцвароша» у чемпіонаті Угорщини в 1976 році та тричі у кубку Угорщини. Єне Дальнокі вивів свій клуб до фіналу Кубка володарів кубків 1975, в якому угорський клуб поступився київському «Динамо».[5]

Помер 4 лютого 2006 року на 74-му році життя у місті Будапешт.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Ференцварош»: 1962-63, 1964
«Ференцварош»: 1957-58
«Ференцварош»: 1964-65

Як тренера[ред. | ред. код]

«Ференцварош»: 1975-76
«Ференцварош»: 1973-74, 1975-76, 1977-78

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Європейська вершина підкорена! Шлях довжиною у 10 літ. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  2. Уже 30 років разом. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  3. http://www.rsssf.com/ec/ec196465.html#icfc [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Poland — Hungary 1:5 [Архівовано 2012-10-01 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Фінал Кубка володарів кубків 1975 на UEFA.com [Архівовано 3 травня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]