Даліла Ді Лаццаро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Даліла Ді Лаццаро
Dalila Di Lazzaro 1975.jpg
Ім’я при народженні Даліла Ді Лаццаро Dalila Di Lazzaro
Народження 29 січня 1953
Удіне, Італія
Роки діяльності 1972 — наш час

Даліла Ді Лаццаро (італ. Dalila Di Lazzaro; * 29 січня 1953) — італійська кіноактриса ,модель і письменниця.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 29 січня 1953 року в Удіне, Італія. Починала свою кар'єру в шоу-бізнесі як модель. Дебютувала у спагетті- вестерні режисера Мауріціо Лукіді «Si può fare ... amigo» (1972), під псевдонімом Даліла Ді Ламар. Перша популярність до актриси прийшла після виконання ролі Соні у фільмі Пола Моріссі «Тіло для Франкенштейна» («Il mostro è in tavola ... barone Frankenstein» (1973). Після акторської удачі у комедії Альберто Латтуада «О, Серафіна !» у дуеті з Ренато Поццетто, у ролі Серафіни Віталі (1976), за Далилою Ді Лаццаро закріпилося амплуа фатальної жінки, яке вона успішно експлуатувала в багатьох фільмах 1970 — 1980-х років. Вітчизняному глядачеві актриса запам'яталася по кримінальній стрічці «Трьох треба прибрати», у ролі Беа (1980), де вона зіграла в дуеті з Аленом Делоном. У 1998 році остаточно пішла з кінематографа і телебачення. У 2006 році Ді Лаццаро опублікувала свою першу книгу, яка стала бестселером в Італії «Il mio cielo». Потім опублікувала роман «L'angelo della mia vita» (2008), присвячений загиблому синові. У 2009 році з друку вийшла автобіографічна книга «Toccami il cuore». В даний час Даліла Ді Лаццаро проживає в Мілані та на Французькій Рів'єрі.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • Si può fare... amigo (1972)
  • Il mostro è in tavola... barone Frankenstein (1973)
  • Il bestione (1974)
  • L'ultimo treno della notte (1975)
  • La pupa del gangster (1975)
  • L'Italia s'è rotta (1976)
  • Oh, Serafina!, regia di Alberto Lattuada (1976)
  • Tre tigri contro tre tigri, regia Sergio Corbucci e Steno (1977)
  • Il gatto, regia di Luigi Comencini (1977)
  • La ragazza dal pigiama giallo, regia di Flavio Mogherini (1977)
  • Tre tigri contro tre tigri, regia Sergio Corbucci e Steno (1977)
  • Il gatto, regia di Luigi Comencini (1977)
  • Un dramma borghese, regia di Florestano Vancini (1979)
  • Quando la coppia scoppia, regia di Steno (1980)
  • Stark System (1980)
  • Il bandito dagli occhi azzurri (1980)
  • Voltati Eugenio, regia di Luigi Comencini (1980)
  • Tre uomini da abbattere, regia di Jacques Deray (1980)
  • Prima che sia troppo presto (1981)
  • La donna giusta (1982)
  • Una donna dietro la porta, regia di Pino Tosini (1982)
  • Una di troppo, regia di Pino Tosini (1982)
  • Tutti dentro, regia di Alberto Sordi (1984)
  • Oniricon (1985)
  • Killer contro killers (1985)
  • Phenomena, regia di Dario Argento (1985)
  • Sicilian connection (1987)
  • Kinski Paganini, regia di Klaus Kinski (1989)
  • Spogliando Valeria (1989)
  • Alcune signore per bene (1990)
  • Diceria dell'untore (1990)
  • L'ulivo e l'alloro (1991)
  • Strepitosamente... flop (1991)
  • Dov'era lei a quell'ora?, regia di Antonio Maria Magro (1992)
  • Una donna in fuga (1996)
  • Mashamal - ritorno al deserto (1998)
  • L'ultima ruota del carro, regia di Giovanni Veronesi (2013)

Джерело[ред.ред. код]