Данелія Георгій Миколайович
| Данелія Георгій Миколайович | |
| გიორგი დანელია | |
Георгій Данелія, 2010 |
|
| Ім'я при народженні: | გიორგი დანელია |
| Дата народження: | 25 серпня 1930 (82 роки) |
| Місце народження: | м. Тбілісі, ЗРФСР, СРСР |
| Громадянство: | СРСР, Росія |
| Професія: | актор, продюсер, режисер, сценарист |
| Кар'єра: | 1958—2010 |
| IMDb: | ID 0199381 |
Данелія Георгій Миколайович (груз. გიორგი დანელია, * 25 серпня 1930, Тбілісі) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1989). Премія «Золотий Овен» (1994).
Зміст |
Біографія[ред.]
Батько — Данелія Микола Дмитрович (1902—1981), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР. Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905—1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів. Дружина — Данелія Галина Іванівна, режисер-постановник, зняла фільми «Француз», «Божа твар», а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день». Діти: Данелія Микола Георгійович (1959—1985), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.
У 1955 році закінчив Московський архітектурний інститут. У 1956 Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним) звернув на себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963), який став культурною подією хрущовської відлиги.
Починаючи з картини «Тридцять три» (1965) режисер звертається до жанру сатири, він стає визнаним майстром комедії. Творчість Данелія вирізняє справді глибока сатира, продуманий гротеск, тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелія як режисера.
У 1967—1970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу "Фітіль" (Ґніт).
Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини як «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Кін-Дза-Дза».
У 1980-ті роки запрошувався до журі Найвищої ліги КВК.
Георгій Миколайович захоплюється живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною»), Микита Михалков.
Мешкає і працює в Москві.
Фільмографія[ред.]
Режисер[ред.]
- Васісуалій Лоханкін, 1958, короткометражний
- Також люди, 1959, короткометражний
- Сергій, 1960
- Шлях до причалу, 1962
- Я простую Москвою, 1963
- Тридцять три, 1965
- Не журись!, 1969
- Зовсім безнадійний, 1972
- Афоня, 1975
- Міміно, 1977
- Осінній марафон, 1979
- Сльози крапали, 1982
- Кін-Дза-Дза, 1986
- Паспорт, 1990
- Настя, 1993
- Орел і решка, 1995
- Фортуна, 2000
- Кін-дза-дза-дза!, 2010
Сценарист[ред.]
- Також люди, 1959, короткометражний
- Сергій, 1960
- Тридцять три, 1965
- Джентльмени удачі, 1971
- Зовсім безнадійний, 1972
- Міміно, 1977
- Сльози крапали, 1982
- Кін-Дза-Дза, 1986
- Француз, 1988
- Паспорт, 1990
- Настя, 1993
- Орел і решка, 1995
- Вітання від Чарлі-трубача, 1998
- Фортуна, 2000
- Анна, 2005
- Кін-дза-дза-дза!, 2010
Актор[ред.]
- Я простую Москвою, 1963, чистильник взуття
- Не журись!, 1969, тюремний наглядач
- Берега, 1977
- Міміно, 1977, пілот літака рейсу «Тбілісі-Москва»
- Осінній марафон, 1979, офіцер у кінофільмі
- Сльози крапали, 1982, пасажир у трамваї, озвучив пісню «Друзів гублять лише раз», яку написано на вірші поета і сценариста Геннадія Шпалікова.
- Кін-Дза-Дза, 1986, Абрадокс, керівник планети Альфа
- Паспорт, 1990, араб з осликом
- Настя, 1993, працівник культури
- Орел і решка, 1995, інженер-конструктор
- Фортуна, 2000, Злодій у законі
- Карнавальна ніч-2, або п'ятдесят років потому, 2006, грає самого себе
Продюсер[ред.]
Книги[ред.]
- Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера (2003) (рос. Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра)
- Вимовляючий тост — п'є до дна (2005) (рос. Тостуемый пьёт до дна)
- Чіто-гріто (2006)
Премії та нагороди[ред.]
- Переможець Канського кінофестивалю в категорії: «Особлива згадка стрічок молодих режисерів» за фільм «Я простую Москвою» (1963)
- Переможець кінопремії Ніка в категорії: «Найліпша сценарна робота» за фільм « Паспорт» (1990)
- Переможець кінофестивалю Кінотавр в категорії: «Приз президентської ради» за фільм Фортуна" (2000)
- Спеціальні призи російського конкурсу на кінофестивалі Кінотавр за фільм Орел і решка" (1995)
- Переможець Всесоюзного кінофестивалю за фільм Афоня" (1975)
- Головний приз Московського міжнародного кінофестивалю (1978)
- Лауреат Державної премії СРСР (1978), Лауреат Державної премії РФ (1997), Премії президента Росії за внесок у розвиток кіномистецтва
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня [1]
Примітки[ред.]
Посилання[ред.]
- Георгій Данелія на сайті Internet Movie Database (англ.)
- Біографія, фільмографія режисера Георгія Данелія
- Народились 25 серпня
- Народились 1930
- Грузинські кінорежисери
- Російські кінорежисери
- Кінорежисери СРСР
- Радянські сценаристи
- Грузинські сценаристи
- Російські сценаристи
- Кіноактори СРСР
- Радянські актори
- Грузинські актори
- Російські актори
- Уродженці Тбілісі
- Народні артисти СРСР
- Лауреати Державної премії СРСР
- Випускники Московського архітектурного інституту

