Данелія Георгій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Данелія Георгій Миколайович
გიორგი დანელია
Фото
Георгій Данелія, 2010
Ім'я при народженні: გიორგი დანელია
Дата народження: 25 серпня 1930(1930-08-25) (84 роки)
Місце народження: м. Тбілісі, ЗРФСР, СРСР
Громадянство: СРСР, Росія
Професія: актор, продюсер, режисер, сценарист
Кар'єра: 19582010
IMDb: ID 0199381

Данелія Георгій Миколайович (груз. გიორგი დანელია, * 25 серпня 1930, Тбілісі) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1989). Премія «Золотий Овен» (1994).

Біографія[ред.ред. код]

Батько — Данелія Микола Дмитрович (19021981), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР. Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905–1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів. Дружина — Данелія Галина Іванівна, режисер-постановник, зняла фільми «Француз», «Божа твар», а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день». Діти: Данелія Микола Георгійович (19591985), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.

У 1955 році закінчив Московський архітектурний інститут. У 1956 Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним) звернув на себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963), який став культурною подією хрущовської відлиги.

Починаючи з картини «Тридцять три» (1965) режисер звертається до жанру сатири, він стає визнаним майстром комедії. Творчість Данелія вирізняє справді глибока сатира, продуманий гротеск, тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелія як режисера.

У 19671970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу «Фітіль» (Ґніт).

Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини як «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Кін-Дза-Дза».

У 1980-ті роки запрошувався до журі Найвищої ліги КВК.

Георгій Миколайович захоплюється живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною»), Микита Михалков.

Мешкає і працює в Москві.

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Сценарист[ред.ред. код]

Актор[ред.ред. код]

Продюсер[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

  • Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера (2003) (рос. Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра)
  • Вимовляючий тост — п'є до дна (2005) (рос. Тостуемый пьёт до дна)
  • Чіто-гріто (2006)

Премії та нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.