Данилко Андрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Михайлович Данилко
фотографія
Основна інформація
Дата народження 2 жовтня 1973(1973-10-02) (41 рік)
Місце народження м. Полтава, Україна
Роки активності з 1993 (як співак з 1998)
Країна Україна Україна
Національність українець
Професія співак, актор
Жанр поп-музика, фолк-рок
Псевдоніми Вєрка Сердючка
Нагороди {| | Народний артист України ||
Заслужений артист України
|}
Офіційний веб-портал

Андрі́й Миха́йлович Дани́лко (* 2 жовтня 1973 року, Полтава) — український комедійний актор, співак, сценарист, телеведучий, композитор. Народний артист України. Більше відомий українському глядачеві під ім'ям його сценічного образу — Вєрки Сердючки. Виступаючи в цьому образі, став відомий спочатку як комедійний актор, а пізніше і як співак.

Біографія[ред.ред. код]

Андрій цікавився театром ще в школі, в сьомому класі вступив в місцеву театр-студію. Після закінчення школи пішов на навчання у технікум, але не полишав свого зацікавлення театром та естрадою. У своєму сценічному персонажі Вєрки Сердючки з'явився перший раз на КВК у Полтаві (1989). Сценічне ім'я запозичив від своєї однокласниці Ані Сердюк. Спочатку Вєрка Сердючка була продавщицею, але пізніше Андрій змінив її амплуа і зробив провідницею.

1993 на конкурсі «Гуморина» Андрій уперше представив Вєрку Сердючку великій аудиторії — і вона зразу почала користуватися популярністю. Пізніше того ж року Вєрка Сердючка стає лауреатом конкурсу «Всесміх-93» у Києві. Успіх Сердючки продовжувався під час гастролей Данилка по країні — в рамках програми «Титанік» він спочатку гастролював в Києві, а пізніше і в інших містах України. Справжня популярність Вєрки Сердючки з'явилася після того, як одна з компаній зняла рекламний ролик з її участю.

З нагоди 17-ої річниці незалежності України Президент В. А. Ющенко присвоїв, серед інших, почесне звання «Народний артист України» артистові товариства «Театр „Данилко“» А. М. Данилку.

Творчість[ред.ред. код]

Вєрка Сердючка на Євробаченні 2007-го року.

Поступово від комедійних номерів Андрій Данилко перейшов до виконання пісень, які сам написав. Свій талант співака він вдосконалював у Київському естрадно-цирковому училищі куди вступив 1995. Однак його талант в училищі не оцінили і він мусив залишити навчання там. Тим часом популярність Вєрки Сердючки продовжувала зростати: на міжнародному фестивалі «Море сміху» він здобув перший приз, у вересні 1997 на каналі 1+1 виходить розважальна програма «СВ-шоу» з участю Сердючки-провідниці. Ця програма стала популярною не тільки в Україні, але і в Росії, де її теж транслювали і де її популярність була часом більшою ніж вдома.

2001 Андрій кардинально змінив образ Сердючки — з невихованої провідниці вона перетворилася на поп-зірку. В цей час також виходять перші компакт диски Андрія з піснями, які моментально зажили великої популярності серед аудиторії. Збірник пісень «Ха-ра-шо» (2003) навіть отримав титул «діамантовий». Окрім визнання прихильників, він також отримав звання «Заслуженого артиста України».

9 березня 2007 в прямому ефірі на телестудії НТКУ, де визначали учасників Євробачення, Андрій Данилко в ролі Сердючки за підсумками голосування був визнаний офіційним виконавцем від України. Реакція на участь Данилко в жіночому образі на Євробаченні від України не була однозначно схвальною. Незважаючи на таке, дещо контроверсійне ставлення до його участі в цьому змаганні, він підтвердив свій намір виконати в змаганні в Гельсінкі 12 травня 2007 року свою нову пісню «Данцінґ Лаша Тумбай». Із нею він посів друге місце в конкурсі.

З 2009 року активно виступав разом з створеним ним же «Театром Данилко», до якого увійшли Ігор Турчинський, Андрій Цистанов, Артур Кульпович, а також Інна Білоконь, Олена Романовська, та ряд інших.

Критика[ред.ред. код]

Творчість, виступ на Євробаченні та сама постать Вєрки Сердючки залишається досить суперечливою в Україні. Одна з всеукраїнських FM-станцій розпочала акцію протесту проти участі Андрія Данилко в Євробаченні. Організатори акції наголошували на тому, що поява Данилко в образі трансвестита на міжнародному пісенному фестивалі обернеться для України «культурною катастрофою та втратою авторитету й поваги з боку європейців». Організатори акції виголошували заклик «Ні Євросердючці! Нам не потрібна така перемога!» та закликали громадськість підтримати акцію протесту[1]. Депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл назвав Данилка в образі Сердючки «гермафродитом» і пообіцяв не дивитися фестиваль[2]. Конгрес українських націоналістів також підкреслив, що на їх думку цей персонаж є втіленням «малоросійщини» і ганьбить Україну[2].

Неоднозначно також трактують суржик, яким спілкується артист. Данилко підтвердив, що своєю рідною мовою вважає суржик.[3]

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

1993 — лауреат гумористичної премії «Курська аномалія»

1993 — лауреат конкурсу «Всесміх-93», м. Київ

1995 — гран-прі фестивалю «Харківська гуморина»

1995 — гран-прі фестивалю «Море сміху»

2000 — Кубок імені Аркадія Райкіна на фестивалі «Кубок Гумору»

2003 — Заслужений артист України [4]

2007 — друге місце на «Євробаченні»

2008 — Народний артист України[5]

Дискографія[ред.ред. код]

Альбоми[ред.ред. код]

  • 1998 — Я рождена для любви
  • 2005 — После тебя… (Інструментальний альбом)
  • 2006 — Новые песни Верки Сердючки
  • 2011 — «Alles Gut Mamba»

Сингли[ред.ред. код]

Назва Рік
«Пирожок» 2001
«Вера+Миша» (разом з Михайлом Поплавським)
«Гоп-гоп» 2002
«Чита дрита» 2003
«Ха-ра-шо»
«Жениха хотела» (разом з Глюк'OZA) 2004
«Тралі-Валі» 2005
«Dancing Europe» 2007
«Поцелуи» (разом з ВІА Гра)[6]
«DoReMi DoReDo» 2008
«Дольче габана» 2010
«На облаках» (разом з EL Кравчук) 2011
«Смайлик»
«Розовый свитер»[7] 2012

Фільмографія[ред.ред. код]

  1. 2002 — «Вечори на хуторі біля Диканьки» — сільська самогонниця
  2. 2002 — «Попелюшка» — Брунгільда
  3. 2003 — «Божевільний день або одруження Фігаро» — паж Керубіно
  4. 2003 — «Снігова королева» — шаманка Ксенія
  5. 2004 — «За двома зайцями» — Світлана Марківна, маніяк Антон
  6. 2005 — «Сорочинський ярмарок» — Хівря
  7. 2005 — «Три мушкетери» — Мадам Рішельє
  8. 2006 — «1-й Швидкий» — Вєрка Сердючка
  9. 2006 — «Пригоди Вєрки Сердючки» — Вєрка Сердючка
  10. 2007 — «Дуже новорічне кіно, або ніч у музеї» (реж. Р. Бутовський, Г. Скоморовський) — Привид
  11. 2008 — «Червона Шапочка»
  12. 2010 — «Морозко» — Мачуха
  13. 2011 — «Нові пригоди Аладдіна» — Джина
  14. 2012 — «Червона шапочка» — Червона шапочка
  15. 2013 — «Три богатирі» — Баба-Яга

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]