Братковський Данило Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Власний герб родини Братковських

Дани́ло Братко́вський (2-га половина 17 століття — † 15 листопада 1702) — громадський діяч, борець за православ'я, поет з Волині, підчаший венденський, оборонець прав українського населення на шляхетських сеймиках Київщини та Волині.

Біографія[ред.ред. код]

Братковський — учасник і організатор ряду народних повстань на Правобережній Україні і в Галичині. Михайло Старицький вивів Братковського головним героєм драми «Остання ніч».

З 1700 р. підтримував зв'язки з І.Мазепою, учасник антипольського повстання під проводом С.Палія.

У 1697 році видав у Кракові збірку віршів старопольською мовою «Світ, по частинах розглянутий» (пол. Świat przeorzany ), які мали сатиричне спрямування («Диспут убогого з паном», «Банкет на сеймику», «Рівність» та ін.). У …. році в Луцьку вона вперше була перевидана з паралельним перекладом на українську.

Заарештований коло Заслава. 15 листопада 1702 страчений у Луцьку за вироком польського військового суду (був зарубаний катом на майдані Ринок).

"Доповнення: Данило Братковський — український шляхтич православної віри. Представники цього старовинного роду жили в Брацлавському і Волинському воєводствах, але не піддалися спокусі покатоличення і зречення національної самобутності. Сам Данило активно протистояв спробам запровадити унію.

У зв'язку з наміром католицького та уніатського духовенства зібрати на початку 80-х рр. XVII ст. в Любліні об'єднавчий церковний собор, депутація Луцького православного братства (у складі якої був і Д. Братковський), отримавши від громади чіткі інструкції, склала присягу, що її члени докладуть усіх зусиль, аби «зберегти цілість святої східної церкви, послушної чотирьом східним патріархам», і що вони, «не спокушаючись ні ласкою, ні обіцянками, ні дарунками, не уступаючи перед страхом, навіть перед смертною карою, боронитимуть усіх догм і обрядів, від великого до малого, нічого не додаючи й не опускаючи». Цю ж позицію Д. Братковський обстоював на численних сеймиках Київщини та Волині.

У своїх поетичних творах Д. Братковський поєднав бароковий гуманістичний стиль і сатиричне осмислення реальності. В його творчості виразно звучать ідеї громадянського і демократичного суспільства. В 1697 р. у Кракові він видає збірку поезій (польською мовою з використанням українських лексичних елементів) під назвою «Світ, по частинах переглянутий». Це гостра сатира, що викриває принижене становище бідних православних українців у Речі Посполитій, де на той час існували чіткі станові та релігійні обмеження. Поет і мислитель веде мову про те, що католики і православні, багаті й бідні — суть рівні суб'єкти суспільної діяльності країни.

Задовго до І. Котляревського Д. Братковський зосередив увагу на багатстві мови, звичаях, культурі народу, плекав надію на справдження його найкращих сподівань.

Прагнучи до об'єднання всіх українських сил у боротьбі проти поневолювачів, Данило Братковський у 1700 р. відвідав гетьмана Івана Мазепу, брав участь у повстанні під проводом Семена Палія.

Схоплений польськими вояками на Фастівщині з відозвами та листами, Д. Братковський був перевезений до Луцька, де зазнав мученицької страти.

Життя Данила Братковського — взірець служіння рідному народу, приклад підпорядкування власних інтересів потребам України: свободи, розквіту та гідного становища у світі. Постать Д. Братковського надихнула відомого українського драматурга Михайла Старицького на створення драми «Остання ніч».

Данило Братковський залиший після себе творчий спадок — збірку віршів «Світ, по частинах розглянутий» старопольською мовою. Вона була вперше перевидана з паралельним перекладом на українську в Луцьку у 20.. ? році. Щороку громадськість міста Луцька вшановує пам'ять мужного патріота.

Сатиричні жанри української барокової літератури представлені творами Данила Братковського. Характерними ознаками творів Данила Братковського є іронія та гумор як прийом зображення, властивий бароковому сприйманню.Він вдавався також до віршового оброблення анекдотів або іронічного трактування афоризмів.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В місті Луцьк є Вулиця Данила Братковського.

Канонізація[ред.ред. код]

27 червня 2013 року з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і причислив до лику святих Данила Братковського у лику Страстотерпець. Повний текст Помісного Собору визначає:

1. Приєднати мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського, до лику місцевошанованих святих Волинського краю.

2. Чесні останки мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського, що спочивають серед інших останків у крипті Хрестовоздвиженського храму м. Луцька, вважати чесними і святими мощами.

3. Пам’ять мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського, як місцевошанованого святого, відзначати 26 листопада (за ст. ст.) / 9 грудня (за н. ст.), у день його мученицької кончини та у день Собору Волинських святих 10 (за ст. ст.) / 23 (за н. ст.) жовтня.

4. Писати мученику Данилу Братковському, страстотерпцю Волинському, чесну ікону для поклоніння відповідно до визначення Святого Сьомого Вселенського Собору.

  Написання ікони доручено: Зіньку Дмитру Анатолійовичу (1985 р.н.).

5. Надрукувати житіє мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського, і скласти йому богослужіння, а до цього відправляти службу за Загальною мінеєю.

6. Благословити будівництво храмів на честь мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського.

7. Від імені Освяченого Помісного Собору оголосити українській православній пастві про канонізацію місцевошанованого мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського.

Джерела[ред.ред. код]

  • Братковський, Данило. Світ, по частинах розглянутий. Авт.-упоряд. О. А. Бірюліна. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т л-ри ім. Т. Шевченка НАН України, Волин. краєзн. музей та ін. — Фототип. вид. — Луцьк, 2004. — 463 с. ISBN 966-8468-77-5
  • Бірюліна О. Волинський період життя Данила Братковського. — УНКІК6, 1993 р., с. 432.
  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Література[ред.ред. код]

  • НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.:ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С.260—261.

Посилання[ред.ред. код]