Данило Кіш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Данило Кіш, фото 1947 року

Дани́ло Кіш (серб. Danilo Kiš; *22 лютого 1935, Суботіца — †15 жовтня 1989, Париж) — сербський письменник. Його вважають одним із найвидатніших сербських письменників.

Мати Кіша була уродженецею Чорногорії, а батько — угорським євреєм. Під час другої світової війни його батько загинув в німецькому концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау. Мати з сином втекли в Угорщину, де залишались до кінця війни.

З 1954 року Кіш навчався на філософському факультеті Белградського університету, який закінчив в 1958 році.

В 1962 році було з'явилися два перші його твори: «Мансарда: сатирична поема» (Mansarda: satirična poema) та «Псалом 44» (Psalam 44).

Довгий час Кіш працював в Белграді та Новому Саді перекладачем з угорської, французької та російської мов. Крім того він викладав сербську мову та літературу в Страсбурзі, Бордо та Ліллі.

В 1973 році Кіш був нагороджений визначною югославською літературною премією журналу НІН (NIN, Nedeljne informativne novine) за книгу «Пісочний годинник» (Peščanik).

В 1979 році, після літературних та політичних гонінь, Кіш переїхав до Франції.

З 1962 до 1981 року Кіш був одружений з Міряною Міочіновіч (Mirjana Miočinović). Після розлучення і до самої смерті жив з Паскаль Делпеш (Pascale Delpech). Помер від раку легень 15 жовтня 1989 року в Парижі, похоронений в Белграді.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • «Мансарда: сатирична поема» (серб. Mansarda: satirična poema, 1962)
  • «Псалом 44» (серб. Psalam 44, 1962)
  • «Сад, попіл» (серб. Bašta, pepeo, 1965)
  • серб. «Rani jadi: za decu i osetljive» (1969)
  • «Пісочний годинник» (серб. Peščanik, 1972)
  • «По-етика» серб. «Po-etika» (1972)
  • «По-етика, книга друга» серб. «Po-etika, knjiga druga» (1974)
  • «Гробниця для Бориса Давидовича» (серб. Grobnica za Borisa Davidoviča: sedam poglavlja jedne zajedničke povesti, 1976), укр. пер. 1998
  • «Урок анатомії» (серб. Čas anatomije, 1978)
  • «Ніч і морок» серб. «Noć i magla» (1983)
  • «Homo poeticus» (1983)
  • «Енциклопедія мертвих» (серб. Enciklopedija mrtvih, 1983), укр. пер. 1998
  • «Гіркий оцет мистецтва» (серб. Gorki talog iskustva, 1990)
  • «Життя, література» (серб. Život, literatura, 1990)
  • серб. «Pesme i prepevi» (1992)
  • серб. «Lauta i ožiljci» (1994)
  • серб. «Skladište» (1995)
  • серб. «Varia» (1995)
  • серб. «Pesme, Elektra» (1995)

Українські переклади[ред.ред. код]

  • збірка оповідань «Енциклопедія мертвих» (Львів: «Класика», 1998)
  • збірка «Гробниця для Бориса Давидовича» (Львів: «Класика», 1998)

Посилання[ред.ред. код]

Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.