Друга війна за Шлезвіг
| Друга війна за Шлезвіг | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| війни за об'єднання Німеччини | |||||||||||
Панорама Йоргена Валентина Зонне битва при Дюббеле, 1871 |
|||||||||||
|
|||||||||||
| Сторони | |||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Військові сили | |||||||||||
| На початку війни: 61,000 158 гармат Пізніше підкріплення: 20,000 64 гармат[1] |
38,000 100+ гармат[2] |
||||||||||
| Втрати | |||||||||||
| 1,700+ убитих, поранених або полонених | 1,570+ убитих, 700+ поранених, 3,550+ полонених | ||||||||||
Друга війна за Шлезвіг (Дансько-прусська війна) — військовий конфлікт між Данським королівством і пруссько-австрійською коаліцією за відокремлення приельбських герцогств Шлезвіга і Гольштейна від володінь данської корони. Вважається першою з воєн у процесі об'єднання Німеччини навколо Пруссії.
Зміст |
Причина війни [ред.]
У середині XIX століття між Данією і Пруссією виникло суперництво через герцогства Шлезвіг і Гольштейн, які перебували в особистій унії з Данією. 1848 року почалась війна, що продовжилася до 1850 року (дивися Дансько-пруська війна 1848-1850). Після її закінчення колишній статус герцогств був підтверджений Лондонськими протоколами 1850 і 1852 років. Але в листопаді 1863 року в Данії була прийнята нова конституція, по якій Шлезвіг приєднувався до Данського королівства. Австрія і Пруссія за підтримки ряду держав Німецького союзу порахували цей крок порушенням колишніх домовленостей. Вони висунули Данії вимогу скасувати конституцію і окупували Гольштейн, а також німецьке князівство Лауенбург, на яке претендувала Данія. А 16 січня Австрія і Пруссія оголосили Данії ультиматум з вимогою відновити статус Шлезвіга. В кінці січня Данія відхилила ультиматум.
Підсумки та результати [ред.]
Лише до кінця жовтня 1864 конфлікт був урегульований повністю, і 30 жовтня в Відні був підписаний мирний договір. Данія відмовилася від своїх домагань на Лауенбург, Шлезвіг і Гольштейн. Герцогства були оголошені спільними володіннями Прусії та Австрії, причому Шлезвігом відтепер управляла Пруссія, а Гольштейном — Австрія. Ця війна стала важливим етапом на шляху об'єднання Німеччини під гегемонією Пруссії.
| Країни | Населення 1864 р. | Військо | Убито | Поранено | Померло від ран | Померло від захворювань |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Пруссія | 19 255 139 | 42 933 | 422 | 1 705 | 316 | 280 |
| Австрія | 34 400 000 | 26 303 | 227 | 812 | 14 | 259 |
| Всього | 53 655 139 | 69 236 | 649 | 2517 | 330 | 539 |
| Данія | 1 700 000 | 51 700[3] | 1422[4] | 3 987 | 836 | 756 |
| Всього | 55 355 139 | 120 936 | 2071 | 6504 | 1166 | 1295 |
Література [ред.]
- Урланис Б. Ц. Войны и народонаселение Европы. — Москва., 1960.
- Bodart G. Losses of life in modern wars. Austria-Hungary; France. — London., 1916.
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- * Военная энциклопедия издания Сытина. Т. 7, стр. — 619
- Мерников А. Г., Спектор А. А. Всемирная история войн. — Минск., 2005.
