Дансько-пруська війна 1848-1850

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дансько-пруська війна 1848-1850
Tropper 1849.jpg
Данські солдати повертаються у Копенгаген, 1849, by Отто Бахе (Otto Bache) (1839–1927), 1894
Дата: березень 24, 1848 – 1851
Місце: Шлезвіг / Ютландія
Результат: Перемога Данії зафіксована Лондонською мирною угодою
Територіальні зміни: Данія зберігає контроль над Шлезвіг-Гольштейном.
Сторони
Пруссія Пруссія

Flagge Preußen - Provinz Schleswig-Holstein.svg Герцоогство Шлезвіг
Flagge Preußen - Provinz Schleswig-Holstein.svg Герцогство Гольштейн
Flag of the German Confederation (war).svg Німецький союз

Данія Данія


Дансько-пруська війна 1848–1850 — воєнний конфлікт між Пруссію й Данією за володіння герцогствами Шлезвіг і Гольштейн, пов'язаними особистою унією з данським королівством.

Привід ло війни[ред.ред. код]

Війна була спричинена незадоволенням німецькомовного населення Шлезвіг-Гольштейну асиміляційною політитикою Копенгагена. 20 січня 1848 р. помер король данський Християн VIII. 28 січня новий король Фрідріх VII видав єдину конституцію для цілої держави. Коли урядовці Шлезвігу і Гольштейну виставили свої чисто національні вимоги й вони були відкинені королем, почалися заворушення серед населення і 23 березня в Кілі був утворений тимчасовий уряд на чолі з Фрідріхом Августенбургським, який звернувся по допомогу до Пруссії. Пруссія запропонувала Данії вирішити конфлікт мирним шляхом, але Данія на це не погодилась і почалася війна.

Перебіг війни[ред.ред. код]

Спочатку шлезвіг-голштейнська армія мала успіх. Тимчасовий уряд був визнаний Пруссією і було приняте рішення прийняти герцогства у Німецький союз й надати їм військову допомогу. Однак данські війска нанесли поразку армії герцогств при Бау і відкинули їх за річку Айдер. Пруссія мала амбіції об'єднати усі німецькі землі і тому скористалася війною у своїх цілях. Початку війни сприяло назрівання революцій в німецьких країнах. Пруські, саксонські, гановерські війська під об'єднаним командуванням вступили в межі Данії без формального проголошення війни. Пруські, саксонські і ганноверські війська вступили в межі Данії і мали значний успії у воєнних діях. Тотальна поразка Данії була неминуча, але на боці Данії були великі держави, які почали дипломатичний тиск на Пруссію. Швеція була готова надіслати у Данію військову допомогу. Однак і без того наступ німецьких військ захлинувся без твердого тилу, а панування на морі данського флоту дозволяло добре використовувати передислокацію військ. Крім того данський флот блокував прусські порти, що приносило великі збитки торгівлі. В липні на допомогу Данії прибула російська ескадра більше з демонстраційною метою.

У серпні 1848 р. було підписане перемир'я на сім місяців із взаємними поступками сторін. Коли його термін закінчився, війська німецьких держав у значно більшій кількості ніж у попередній кампанії, знову вдерлися на територію герцогств. Бойові дії йшли з перемінним успіхом і на цей раз на морі данський флот вже не домінував. Знову було підписане перемир'я, але вже з більшими поступками з боку Данії, однак німецькі війська мали бути виведені. Проте шлезвіг-голштейнські війська продовжували боротьбу. Але сили були нерівні і їхня поразка була визначена наперед. 2-го липня 1850 р. у Берліні була підписана мирна угода, за якою Данія зберігала свої довоєнні кордони. Тим не менше армія герцогств не здавалася у була розпущена лише у 1851 р.

Література[ред.ред. код]

  • Карнацевич В. Л. 100 знаменитых сражений. — Харьков, 2004.
  • Мерников А. Г., Спектор А. А. Всемирная история войн. — Минск, 2005.