Данькевич Костянтин Федорович

Данькевич Костянтин Федорович
Відомості
Дата народження	24 грудня 1905
Місце народження	Одеса
Дата смерті	26 лютого 1984
Місце смерті	Київ
Роки творчої діяльності	1929—1960
Країна	CРСР
Національність	українець
Інструмент	піаніно
Професія	композитор, піаніст, педагог, ректор
Жанр	опера, балет, ораторія, симфонія

Костянти́н Фе́дорович Даньке́вич (* 11 грудня (24 грудня) 1905, Одеса — † 26 лютого 1984, Київ) — український композитор, піаніст, педагог. Народний артист СРСР (1954).

Біографічні дані

Закінчив 1929 року Одеський музично-драматичний інститут, де вчився у Миколи Вілінського. Відтоді його викладач.

1946 року став членом КПРС. У 1948—1953 роках — професор Одеської консерваторії, 1944—1951 — її ректор. Від 1953 року — професор Київської консерваторії. Серед його учнів — Борис Алексєєнко, Костянтин М'ясков та ін.

У 1956—1967 роках — голова правління Спілки композиторів України.

Твори

• Опера «Трагедійна ніч» (1935)
• Балет «Лілея» (1939)
• Музична комедія «Золоті ключі» (1947)
• Опера «Богдан Хмельницький» (1951, друга редакція — 1953)
• Ораторія «Жовтень» (1957)
• Опера «Назар Стодоля» (1960)
• Дві симфонії (1937, 1945)
• Симфонічні сюїти:
  • «Українська народна сюїта» (1929)
  • «Богдан Хмельницький» (1940)
• Поеми:
  • «Отелло» (1938)
  • «Тарас Шевченко» (1939)
  • «1917 рік» (1955)
• Камерні твори
• Хорові твори
• Романси
• Музика до театральних вистав і кінофільмів.

Кінематографічна діяльність

У кіно працював з 30-х рр. Автор музики до фільмів:

• «Педро» (1938)
• «Ескадрилья № 5» (1939)
• «Триста років тому…» (1956)
• «Правда» (1957)
• «Народжені бурею» (1958)
• «Дума про Україну» (1960, т/ф за однойменною кантатою).

У 1958 р. Вахтанг Вронський та Василь Лапокниш екранізували балет Костянтина Данькевича «Лілея» за мотивами поетичних творів Т. Шевченка.

Відзнаки

1978 року Костянтину Данькевичу та ще шести митцям присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький» (нова редакція) у Дніпропетровському театрі опери та балету. Також Костянтин Данкевич був нагороджений Орденами Леніна, Орденами Трудового Червоного Прапора, низкою почесних медалей.

У 1987 на його честь у Києві названо вулицю.

Література

• Михайлов М. М. Данькевич Костянтин Федорович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — Київ, 1979. — С. 244.
• Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 202.
• Мистецтво України: Біографічний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 192.
• Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. — К.: Криниця, 2001. — С. 128.
• Михайлов М. М. Костянтин Данькевич. — К., 1974.