Даніель Кон-Бендіт
| Даніель Кон-Бендіт нім. Daniel Cohn-Bendit івр. דניאל כהן-בנדיט |
|
|---|---|
 Даніель Кон-Бендіт у 2010 році |
|
 Депутат Європейського парламенту |
|
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 1994 |
|
|
|
| Народився | 4 квітня 1945 (68 років) Монтобан, Франція |
| Політична партія | Союз 90/Зелені Зелені (Франція) |
Даніель Кон-Бендіт (нім. Daniel Cohn-Bendit, * 4 квітня 1945, Монтобан, Франція) — європейський політик, один з лідерів травневих заворушень у Франції 1968 року, пізніше - активний діяч німецької та французької зелених партій. Депутат Європейського парламенту з 1994 року.
Біографія [ред.]
Народився у родині німецьких євреїв, які прибули до Франції, тікаючи від нацизму.
1958 - переїхав з родиною до Німеччини, де його батько працював юристом.
1966 - повернувся до Франції і поступив до Університету Париж X Нантер на факультеті соціальних наук, де керівником був відомий іспанський соціолог Мануель Кастельс.
1967-1968 - став популярним серед студентів завдяки своїй неординарній поведінці та захопленню анархізмом. Чутки про виключення Кон-Бендіта з університету призвели до заворушень в студентському середовищі, через що рішення про його виключення було скасовано.
Під час травневих заворушень у Франції 1968 року проти уряду Шарля де Голля Даніель Кон-Бендіт був одним із лідерів бунтівників.
1970-ті роки - коли соціальні протести в Західній Європі пішли на спад, став редактором журналу Pflasterstrand анархістської організації Sponti-Szene (Франкфурт-на-Майні). Брав участь у екологічних акціях, зокрема в акціях проти ядерної енергії та розширення Франкфуртського аеропорту. Коли організація Sponti-Szene офіційно схвалила ідею парламентської демократії, Кон-Бендіт вступив до німецької зеленої партії - Союз 90/Зелені.
1988 - опублікував французькою мовою книгу Nous l’avons tant aimée, la révolution (укр. Ми так її любили, Революцію), сповнену ностальгією за контркультурою 1968 року. Того ж року анонсував зміну своїх політичних поглядів у бік центризму.
1989 - став віце-мером Франкфурта-на-Майні і відповідальним за міжкультурні зв'язки. Також розробив гуманнішу міську політику щодо наркозалежних.
1994 - був обраний до Європейського парламенту від Союзу 90/Зелених, хоча й займав 8-е місце у виборчому списку через свою позицію щодо Боснії та Герцеговини, бо, на відміну від своїх колег по партії, підтримав міжнародне втручання в справи цієї країни.
На виборах до Європейського парламенту 1999 року повернувся у французьку політику як лідер французької партії зелених. У результаті партія набрала 9,72 % голосів виборців.
2002 - став президентом парламентської групи зелених разом з Монікою Фрассоні.
2009 - був переобраний до Європарламенту від французької партії зелених.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Даніель Кон-Бендіт |
- Офійійний сайт Даніеля Кон-Бендіта (нім.)(англ.)(фр.)
- Детальна автобіографія (фр.)
- Профіль Даніеля Кон-Бендіта на сайті Європейського Парламенту
- Інформація про парламентську діяльність Даніеля Кон-Бендіта (англ.) (фр.) (нім.) (рум.) (пол.)
