Даніель Ортега Сааведра
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хосе Даніель Ортега Сааведра (ісп. Jose Daniel Ortega Saavedra; * 11 листопада 1945, Ла-Лібертад) — політичний діяч Нікарагуа, один з лідерів Сандиністської революції 1979 року, що повалила режим Анастасіо Сомоси, президент Нікарагуа в 1985—1990 рр. і з листопада 2006 р. по теперішній час.
[ред.] Біографія
Народився 11 листопада 1945 року в маленькому нікарагуанському містечку Ла-Лібертад. Його батько був бухгалтером в гірничорудній компанії, а мати належала до заможної сім'ї тваринників. Після закінчення середньої школи Ортега вчився в педагогічному інституті Манагуа, потім в семінарії Сальвадору, пізніше поступив на факультет права Центральноамериканського університету в Манагуа.
Революційною діяльністю почав займатися в п'ятнадцятирічному віці, вступивши в ряди лівої організації патріотичної молоді. У 1962 році Ортега вступив в ряди Сандиністського фронту національного звільнення (СФНЗ), а через три роки вже входив до складу Національного керівництва СФНЗ. У 1963 році Даніель Ортега був арештований в Гватемалі і депортований в Нікарагуа.
У 1966-1967 роках він брав участь в збройній боротьбі нікарагуанського народу проти диктатора Сомоси як командувач Центральним фронтом СФНЗ.
У жовтні 1967 року Даніель Ортега взяв участь в здійсненні терористичного акту, в результаті якого був убитий один з керівників сомосівської «Національної гвардії» Лакайо. Ортега був арештований і протягом семи років знаходився у в'язниці «Тіпітапе», яка знаменита тим, що її ніхто не покидав живим. 30 грудня 1974 року він був звільнений в результаті збройної акції СФНЗ і виїхав на Кубу.
У 1976 році Ортега нелегально повернувся до Нікарагуа, де очолив озброєну боротьбу проти режиму Сомоси в центральному, північному і південному районах країни і став одним з лідерів Сандіністської революції.
У 1979 році, після перемоги Сандіністської революції, досягнутої при військовій підтримці СРСР, Ортега увійшов до складу найвищого органу законодавчої і виконавчої влади Нікарагуа — Керівної ради уряду Національного відродження, а з лютого 1981 року був його координатором. У листопаді 1984 року Данієль Ортега був обраний президентом Нікарагуа і офіційно обійняв цю посаду 10 січня 1985 року. Уряд Ортеги, який проводив соціалістичні реформи, опинився на вістрі Холодна війни. З одного боку його підтримували СРСР і Куба, з іншого боку адміністрація Рейгана розгорнула справжню війну, фінансуючи і забезпечуючі загони бойовиків контрас, які з метою підірвати економіку атакували «м'які цілі» — сільськогосподарські кооперативи, порти, лікарні.
Вийшов у відставку з поста президента 25 квітня 1990 року, передавши владу вибраному президентові Нікарагуа Віолеті Чаморро.
5 листопада 2006 року Даніель Ортега знов був обраний президентом Нікарагуа, отримавши 38% голосів.
Ортега нагороджений Золотою медаллю «За антиімперіалістичну солідарність» (удостоєний за рішенням бюро Всесвітньої Федерації Демократичної Молоді (ВФДМ), Перуанським орденом «Великий хрест Ордена Сонця», Кубинським «Орденом Хосе Марті» (La Orden Jose Marti).
Даніель Ортега одружений з поетесою Росаріо Мурільо, котра якийсь час займала посаду директора Нікарагуанського центру культури. У них шестеро спільних дітей і дочка Росаріо від іншого чоловіка.
