Даніель Отей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Даніель Отей
Salon du livre de Paris 2011 - Daniel Auteuil - 001.jpg
Даніель Отей під час презентації фільму Донька землекопа, Міжнародна книжкова виставка в Парижі (2011)
Ім’я при народженні Daniel Auteuil
Народження 24 січня 1950(1950-01-24) (64 роки)
Французький Алжир
Громадянство Франція Франція
Рід діяльності актор, режисер

Даніель Отей (фр. Daniel Auteuil) — французький актор, кіно- та театральний режисер.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 24 січня 1950(19500124) року в Алжирі (тоді Французький Алжир). Його батьки, також актори, виступали в столиці, де вони проживали до того часу, коли акторові виповнилося 6 місяців. Він росте в Авіньйоні, де його батьки, Анрі та Івонн, виступають як ліричні співаки в операх та оперетах. Часті відвідини театрів, де виступають батьки, гастролі (зокрема з Паризькою оперою) підштовхують його до вибору професії артиста. У віці чотирьох років він уже на сцені — виступає в ролі сина Мадам Батерфляй. З семи років живе в Нансі, місті, з якого він має багато спогадів.

У 16 років Даніель дебютує в постановці керівника театральної трупи Андре Бенедетто в Авіньйоні. Його перша роль — у п'єсі Чехова (Пропозиція). Щоб зробити приємне батькам, Даніель починає вивчати геометрію, а по суботах, щоб заробити кишенькових грошей, працює в гардеробі нічного клубу. В 1969 році Даніель їде в Париж зі своїм другом Рожером Мірмонтом. Там він записується на курси драматичного мистецтва в приватній школі Cours Florent. Незважаючи на численні спроби, його так і не приймуть до Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва.

У 1970 році Даніель дебютує в Національному народному театрі (у виставі Early Morning), а потім грає в 1972 та 1973 роках в американському мюзиклі Godspell поруч з Арманд Альтай, Дейвом і Мішелем Еліасом. Театральний партнер Едвіж Феєр (Безумна із Шайо/La folle de Chaillot) і Марії Паком (Навчи мене, Селін/Apprends-moi, Céline), він тріумфує на сцені поруч із Франсуа Пер'є і отримує премію імені Жерара Філіпа (1979) як найкращий молодий актор року.

У 1974 році Даніель дебютує на телебаченні під керівництвом Марселя Джуліана в серіалі «Les Fargeots». У 1977 році він втілює образ інспектора Камаре у серіалі з 6 епізодів Побачення начорно (за романом Вільяма Айріша).

У 1975 році Жерар Піре пропонує йому першу роль в кіно у фільмі Агресія поруч із Катрін Денев і Жан-Луї Трентіньяном.

Однак славу і статус великого комедійного актора Отей здобуває після втілення образу лінивого і нестаранного ліцеїста та гульвіси у фільмі Телепні (1980). Фільм має продовження — Телепні на канікулах.

У 1981 році в Отея та актриси Анни Жусе народжується донька Орор.

У 1985 році він випускає диск «Що життя мені пробачить» (фр. Que la vie me pardonne).

У 1986 році він грає у серйозних фільмах поруч з Івом Монтанем, Жераром Депардьє та Еммануель Беар — це роль Юголена в дилогії Жан де Флоретт та Манон з джерела в постановці Клода Беррі за твором Марселя Паньоля. Тут він відкрив свій талант драматичного виконавця, що допомогло йому здобути нагороду як найкращому акторові на 12-й церемонії вручення Сезарів. У цей час він одружується з Еммануель Беар і проводить з нею 11 років свого життя. У 1992 році в них народжується донька Неллі.

У 90-х роках Даніель Отей виконує серйозні ролі у фільмах таких режисерів, як Клод Соте («Зимове серце»), Андре Тешіне («Моя улюблена пора року»), Режі Варньє («Француженка»), Крістіан Вінсент («Розлучення»), Жако Ван Дормаель («Восьмий день»). За останній фільм він (разом з Паскалем Дюкеном) отримує премію як найкращий актор на Канському кінофестивалі.

У 2000 році він отримує ще одного Сезара за роль Ґабора, метальника ножів, закоханого в таємничу та нещасливу дівчину, яку зіграла Ванесса Параді, у фільмі Патріса Леконта Дівчина на мосту.

До початку 2000-х років Отей живе з актрисою Маріанн Денікур, доки не зустрічає в 2003 році корсиканську художницю і скульптора Од Амброжі, родом з Боніфачьо. Пара зазвичай проводить там частину року. Актор одружується з нею у віці 56 років в суботу, 22 липня 2006 року в Порто-Веккьо в Південній Корсиці. Свідками на весіллі стають співак Дейв та їхні друзі Максим Ле Форестьє, Крістіан Клав'є і Елі Семун.

У 2000-х роках кар'єра Отея відзначена як похмурими ролями («Суперник» Ніколь Гарсіа, «Набережна Орфевр, 36» Олів'є Маршаля, «Приховане» Міхаеля Ганеке), так і комедійними («Шафа» Франсіса Вебера, «Після вас» П'єра Сальвадорі, «Людина в двох особах» Ніколя&Бруно).

Даніель Отей визнаний одним з найкращих акторів французького кіно. 26 вересня 2009 року у нього народився син Заш, третя дитина актора і перша для Од Амброжі.

На початку 2010 року він подається в режисуру зі своїм першим повнометражним фільмом, Донька землекопа, із Сабіною Азема, Кадом Мерадом, Жан-П'єром Даруссеном і Ніколя Дювошелем у ролях.

Фільмографія[ред.ред. код]

Акторська[ред.ред. код]

    • 1974 : Агресія (L'Agression) Жерара Піре: Наречений Наташі
    • 1975 : Увага, очі! (Attention les yeux!) Жерара Піре: Алекс
    • 1977 : Ніч в Сен-Жермен-де-Пре (La Nuit de Saint-Germain-des-Prés) Боба Свема : Ремі
    • 1977 : Пан тато (Monsieur Papa) Філіпа Моньє: Деде
    • 1977 : Осквернена любов (L'Amour violé) Янніка Бельона: Даніель
    • 1978 : Героям не холодно в вуха (Les héros n'ont pas froid aux oreilles) Шарля Неме: Жан-Бернар Морель
    • 1979 : За нас двох (À nous deux) Клода Лелюша: хуліган
    • 1979 : Дурний, але дисциплінований (Bête mais discipliné) Клода Зіді: Ален
    • 1979 : Телепні (Les Sous-doués) Клода Зіді: Бебель
    • 1980 : Банкірша (La Banquière) Франсіса Жіро: Дюкло
    • 1980 : Клара і симпатяги (Clara et les chics types) Жака Моне: Мікі
    • 1981 : Чоловіки надають перевагу повненьким (Les Hommes préfèrent les grosses) Жана-Марі Пуаре: Жан-Ів
    • 1981 : Телепні на канікулах (Les Sous-doués en vacances) Клода Зіді: Бебель
    • 1981 : Ти заважаєш усім спати (T'empêches tout le monde de dormir) Жерара Лозьє: Ів
    • 1982 : Мільйон — не гроші (Pour 100 briques t'as plus rien…) Едуарда Молінаро: Сем
    • 1982 : Нехай ті, у кого висока зарплата, піднімуть руку! (Que les gros salaires lèvent le doigt!) Дені Граньє-Дефера: Жан-Батист Люме
    • 1982 : Індикатор (L'Indic) Сержа Лероя: Бертран
    • 1983 : Маленький дурень (P'tit con) Жерара Лозьє: Жано
    • 1983 : Хижаки (Les Fauves) Жана-Луї Даніеля: Крістофер «Берг» Берхем
    • 1984 : Арбалет (L'Arbalète) Серджо Ґоббі: інспектор Вінсент
    • 1984 : Палац (Palace) Едуарда Молінаро: Люсьєн Морланд
    • 1984 : Таємна любов (L'Amour en douce) Едуарда Молінаро: Марк Дельмас
    • 1986 : Жан де Флоретт (Jean de Florette) Клода Беррі: Юголен
    • 1986 : Манон з джерела (Manon des sources) Клода Беррі: Юголен
    • 1986 : Бовдур (Le Paltoquet) Мішеля Девіля: журналіст
    • 1987 : Декілька днів зі мною (Quelques jours avec moi) Клода Соте: Марсьяль Паск'є
    • 1988 : Ромуальд і Джульєтта (Romuald et Juliette) Колін Серро: Ромуальд Блінде
    • 1990 : Ласенер (Lacenaire) Франсуа Жіро: П'єр-Франсуа Ласенер
    • 1991 : Моє життя — пекло (Ma vie est un enfer) Жозіан Баласко: Абарґадон
    • 1991 : Зимове серце (Un cœur en hiver) Клода Соте: Стефан
    • 1992 : Моя улюблена пора року (Ma saison préférée) Андре Тешіне: Антуан
    • 1993 : Королева Марго (La Reine Margot) Патріса Шеро: Генріх Наваррський
    • 1994 : Розлучення (La Séparation) Крістіана Вінсента: П'єр
    • 1995 : Француженка (Une femme française) Режі Варньє: Луї
    • 1995 : Сто і одна ніч Сімона Сінема (Les Cent et Une Nuits de Simon Cinéma) Аньєс Варда (просто поява на фестивалі в Каннах)
    • 1995 : Злодії (Les Voleurs) Андре Тешіне: Алекс
    • 1995 : Вияв несвідомого (Passage à l'acte) Франсуа Жіро: Антуан Рів'єр
    • 1996 : Восьмий день (Le Huitième Jour) Жако Ван Дормаеля: Гаррі
    • 1996 : Люсі Обрак (Lucie Aubrac) Клода Беррі: Реймонд
    • 1996 : Перейра стверджує (Pereira prétend) Роберто Фаенци: доктор Кардозо
    • 1997 : Горбун (Le Bossu) Філіпа де Брока: Лаґардер/горбун
    • 1998 : Складне становище (Mauvaise Passe) Мішеля Блана: П'єр
    • 1998 : Дівчина на мосту (La Fille sur le pont) Патріса Леконта: Ґабор
    • 1999 : Блудний син (The Lost Son) Кріса Менгеса: Ксав'є Ломбард
    • 1999 : Вдова з Сен-П'єра (La Veuve de Saint-Pierre) Патріса Леконта: Жан
    • 1999 : Шафа (Le Placard) Франсіса Вебера: Франсуа Піньйон
    • 2000 : Сад (Sade) Бенуа Жако: маркіз де Сад
    • 2001 : Людська глупота (La Folie des hommes) Ренцо Мартінеллі: Альберіко Б'ядене
    • 2002 : Суперник (L'Adversaire) Ніколь Гарсіа: Жан-Марк Фор
    • 2003 : Дрібні рани (Petites coupures) Паскаля Боніцера: Бруно
    • 2003 : Зустріч з драконом (Rencontre avec le dragon) Елен Анжель: Гійом де Монтобан, так званий Червоний Дракон
    • 2003 : Після вас (Après vous) П'єра Сальвадорі: Антуан Лету
    • 2004 : Наші друзі копи (Nos amis les flics) Боба Свема: Туссан
    • 2004 : Набережна Орфевр, 36 (36 quai des orfèvres) Олів'є Маршаля: Лео Врінкс
    • 2004 : Ціна бажання (Le Prix du désir) Роберто Андо: Даніель
    • 2005 : Один залишається, другий іде (L'Un reste, l'autre part) Клода Беррі: Даніель
    • 2005 : Приховане (Caché) Міхаеля Ганеке: Жорж Лоран
    • 2005 : Малювати чи кохатися (Peindre ou faire l'amour) Арно і Жан-Марі Лар'є: Вільям Лассер
    • 2006 : Дублер (La doublure) Франсіса Вебера: П'єр Левассер
    • 2006 : Сердечна згода (L'Entente Cordiale) Венсана де Брю: Жан-П'єр Муандро
    • 2006 : Мій найкращий друг (Mon meilleur ami) Патріса Леконта: Франсуа Кост
    • 2006 : Наполеон (і я) (Napoléon (et moi)) Паоло Вірці: Наполеон Бонапарт
    • 2007 : Запрошений (L'invité) Лорана Буніка, за однойменною п'єсою Давіда Фарао: Жерар
    • 2007 : Розмови з моїм садівником (Dialogue avec mon jardinier) Жана Бекера: художник на прізвисько Дюпенсо Le peintre dit Dupinceau
    • 2007 : Друге дихання (Le Deuxième Souffle) Алена Корно: Гюстав «Гю» Мінда
    • 2008 : MR-73 (MR-73) Олів'є Маршаля: Шнайдер
    • 2008 : П'ятнадцять з половиною років (15 ans et demi) Тома Сорйо і Франсуа Дезанья: Філіп Ле Талек
    • 2008 : Людина в двох особах (La Personne aux deux personnes) Ніколя&Бруно: Жан-Крістіан Раню
    • 2009 : Я її любив (Je l'aimais) Забу Брайтман: П'єр
    • 2010 : Послуга за послугу (Donnant, donnant) Ізабель Мерґо: Констан
    • 2011 : Донька землекопа (La Fille du puisatier) Даніеля Отея: Паскаль Аморетті
    • 2011 : Випити море (La mer à boire) Жака Мейо: Жорж П'єре
    • 2012 : Вартовий (Le Guetteur) Мікеле Плачідо
    • 2012 : Жаппелю (Jappeloup) Крістіана Дюґея

Режисерська[ред.ред. код]

    • 2011 : Донька землекопа (La Fille du puisatier)

Посилання[ред.ред. код]