Данієль Субашич
 | ||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 27 жовтня 1984 (39 років) | |||||||||||||||||||||||||
| Задар, СФРЮ | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 192 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 84 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Хорватія
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Хайдук» (Спліт)
| |||||||||||||||||||||||||
| Номер | 1 | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| –2003 | «Задар»
| |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Даніє́ль Суба́шич (хорв. Danijel Subašić, нар. 27 жовтня 1984, Задар, Хорватія) — хорватський футболіст, воротар клубу «Хайдук» (Спліт). Учасник чемпіонатів світу 2014 і 2018 років, чемпіонатів Європи 2012 і 2016 років у складі збірної Хорватії.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
«Задар»[ред. | ред. код]
Субашич почав свою професійну кар'єру, граючи за клуб з рідного міста Задар протягом сезону 2003-04. Після вильоту «Задара» з вищого дивізіону наприкінці сезону 2005-06 він став гравцем основного складу під час перебування клубу в Другому дивізіоні Хорватії.
«Хайдук» (Спліт)[ред. | ред. код]
Влітку 2008 року був відданий в оренду в «Хайдук» і одразу став основним гравцем клубу клубу, з'явившись у всіх 18 матчах ліги в першій половині сезону 2008-09. Під час зимового перерви в сезоні клуб вирішив викупити гравця. Субашич зберіг своє місце у складі у другій половині сезону, провівши ще 13 матчів за клуб. На початку сезону він також зіграв три матчі за клуб у кваліфікації Кубка УЄФА, дебютувавши в грі проти мальтійської «Біркіркари», «Хайдук» здобув розгромну перемогу з рахунком 4-0[1].
Під час свого другого сезону в «Хайдуку», він провів в цілому 28 матчів, а також ще два виступи у кваліфікації Ліги Європи, крім того допоміг клубу виграти Кубок Хорватії.
В сезоні 2010-11 він зіграв 20 матчів у лізі. Він отримав травму коліна на початку листопада, яка вивела його з ладу до Нового року. Але він не втратив місце в основі, оговтавшись після травми. У тому сезоні «Хайдук» також мав право на участь в Лізі Європи, де Даніель залишився на лавці запасних лише на один матч. Особливо добре він зарекомендував себе в матчі з «Зенітом», де незважаючи на програш команди зробив багато сейвів, в тому числі парирував пенальті від Алессандро Розіни[2].
«Монако»[ред. | ред. код]
У січні 2012 року в боротьбу за Субашича вступив французький клуб «Монако» з Ліги 2[3]. Спочатку на гравця претендував ще німецький клуб «Шальке 04», але в підсумку Субашич таки відправився у Францію. Контракт був підписаний на чотири з половиною роки за сприяння одного з найкращих хорватських менеджерів з трансферів, Марко Налетилича. Сам Субашич був дуже задоволений своїм переходом та пообіцяв зробити все можливе, щоб в наступному сезоні клуб повернувся в вищий дивізіон. Він зіграв 17 матчів за клуб протягом 2011-12 сезону, причому в п'яти з них не пропустив жодного гола. В останньому турі сезону він забив переможний гол зі штрафного, чим допоміг команді здобути виїзну перемогу з рахунком 2-1 над «Булонню».
У сезоні 2012-13 зіграв у 35 матчах і допоміг клубу виграти Лігу 2.
А вже за чотири сезони, у розіграші 2016/17, допоміг «Монако» своєю надійностю (28 пропущених голів у 36 матчах) здобути перемогу у найвищому французькому дивізіоні.
Улітку 2019 з приходом до клубу Бенжамена Лекомта втратив місце в основному складі.
8 червня 2020 Даніель покинув клуб[4].
Виступи за збірні[ред. | ред. код]
Субашич дебютував в збірної Хорватії до 21 року в товариському матчі проти однолітків з Данії 1 березня 2006 року. У тому ж році він зіграв у цілому 6 міжнародних матчів за команду, в тому числі два в кваліфікації до Чемпіонату Європи з футболу серед молодіжних команд 2007 року.
2009 року він був призваний в національну збірну Хорватії та дебютував 14 листопада 2009 року в товариському матчі зі збірною Ліхтенштейну в Виинковцях, відстояв всі 90 хвилин та залишив ворота Хорватії сухими (перемога 5-0). У травні 2010 року він зіграв ще два міжнародних товариських матчі, обидва на виїзді проти Австрії та Естонії, знову не пропустивши в жодній з ігор. Однак, протягом тривалого часу залишався лише дублером Стіпе Плетікоси[2]. У такому статусі був учасником чемпіонату світу 2014 року, на якому в усіх трьох матчах хорватів їх ворота захищав Плетикоса.
Основним голкіпером хорватської збірної став восени того ж 2014 року, після того, як Плетикоса оголосив про завершення виступів у збірній. На Євро-2016 захищав ворота національної команди в усіх її матчах на турнірі — трьох іграх групового етапу та програному з рахунком 0:1 матчі 1/8 фіналу проти майбутніх переможців першості, португальців.
Чемпіонат світу 2018 року також починав як основний голкіпер. Не пропустивши жодного гола у двох стартових матчах групового етапу — проти Нігерії (2:0) і Аргентини (3:0) — допоміг балканцям завчасно забезпечити собі вихід до стадії плей-оф. На початку цієї стадії у грі 1/8 фіналу проти збірної Данії, основний і додатковий час якої завершився унічию 1:1, забезпечив перемогу своєї команди у серії післяматчевих пенальті з рахунком 3:2. У цій серії повторив рекорд португальця Рікарду 2006 року за кількістю відбитих 11-метрових у серії післяматчевих пенальті в іграх фінальної частини чемніонату світу, тричі заблокувавши удари данських футболістів[5].
Матчі за збірну[ред. | ред. код]
Хорватія
Титули і досягнення[ред. | ред. код]
- Володар Кубка Хорватії (3):
- Чемпіон Франції (1):
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Хорватия — Даниель Субашич. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
- ↑ а б Даниэль Субашич — Хорватия — Газета. Ru|Евро 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 4 грудня 2013.
- ↑ Subašić na 4,5 godina potpisao za Monaco (Croatian) . vecernji.hr. 27 січня 2012. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 27 січня 2012.
- ↑ Danijel Subasic quitte Monaco. L'Équipe (фр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ ДАЛИЧ: «Не каждый день вратарь отражает три пенальти в серии» [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Данієль Субашич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Статистика на сайті www.footballdatabase.eu (англ.)
- Статистика виступів на сайті WorldFootball (італ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Данієль Субашич на сайті transfermarkt.com (англ.)
| |||||
|
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 27 жовтня
- Народились 1984
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Уродженці Задара
- Хорватські футболісти
- Футбольні воротарі
- Футбольні воротарі-бомбардири
- Гравці молодіжної збірної Хорватії з футболу
- Гравці збірної Хорватії з футболу
- Футболісти «Задара»
- Футболісти «Хайдука» (Спліт)
- Футболісти «Монако»
- Хорватські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Франції