Дарахів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дарахів (значення).
село Дарахів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Микулинецька селищна громада
Облікова картка Дарахів 
Основні дані
Засноване 1564
Населення 2 118
Площа 60,416 км²
Поштовий індекс 48146
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°17′26″ пн. ш. 25°32′06″ сх. д. / 49.29056° пн. ш. 25.53500° сх. д. / 49.29056; 25.53500Координати: 49°17′26″ пн. ш. 25°32′06″ сх. д. / 49.29056° пн. ш. 25.53500° сх. д. / 49.29056; 25.53500
Середня висота
над рівнем моря 		310 м
Водойми Брусинець
Відстань до
обласного центру 		36,3 км
Відстань до
районного центру 		13 км
Найближча залізнична станція Теребовля
Місцева влада
Адреса ради 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
Дарахів. Карта розташування: Україна
Дарахів
Дарахів
Дарахів. Карта розташування: Тернопільська область
Дарахів
Дарахів
Мапа
Мапа

CMNS: Дарахів у Вікісховищі

Дорожній знак при в'їзді в село
Церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ
Костел Святого Йоана Хрестителя

Да́рахів — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Село розташоване на перетині автошляхів Дружба—Бучач і Теребовля—Підгайці. Адміністративний центр колишньої Дарахівської сільської ради, якій були підпорядковані села Кам'янка і Тютьків (до 2020 року)

Із облікових даних виключений хутір Новий Тичин через переселення жителів.

Населення — 1500 осіб (2019).

Колишній орган місцевого самоуправління — Дарахівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече річка Брусинець (пол. Darachowski potok[1]), права притока Серету.

Історія[ред. | ред. код]

Церковний хор села Дарахів. 1936 рік

Перша писемна згадка — 1554, згідно з даними Я. Байгера.[2]

Село часто потерпало від набігів турків і татар, а також гноблення польських поміщиків.

Духовий оркестр. 1930-ті роки

1880 р. в селі проживало 1965 осіб; діяла двокласна школа.[3]

У 1906 р. відбувся страйк селян під проводом Івана Шепертицького, який придушило військо.

У 1917 р. російські війська, відступаючи, пограбували село, забрали навіть церковні дзвони, котрі стараннями пароха Барановського в 1923 році викупили і повернули в село.[4]

В Леґіоні УСС воювали сільські добровольці, зокрема Лев Камінський (1895, за ін. даними 1885).[5]

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Відродження» та інші українські товариства.

26 вересня 1930 відбулася пацифікація над місцевими жителями. Зокрема, місцевий поляк кинув гранату в групу беззбройних українців, які молились на цвинтарі, в результаті чого постраждало 12 осіб.[6]

1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включено до новоствореної у Теребовлянському повіті об'єднаної сільської гміни Дарахів[7].

Від 5 липня 1941 до 24 березня 1944 Дарахів — під німецько-нацистською окупацією.

19 жовтня 2015 р. на фасаді Дарахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (вулиця Сонячна, 49), де навчався Володимир Питак, йому встановлено пам’ятну дошку, а в приміщенні школи облаштували куток пам’яті, де зберігаються його особисті речі[8].

Мікротопоніми[ред. | ред. код]

Назви піль Дарахова:

  • Сондушна,
  • Шумна[9].

Поширені прізвища[ред. | ред. код]

Білинський, Гумницький, Демида, Дзілай, Добровольський, Манорек, Якубовський, Ярославський, Курочка, Кравець, Бойко, Курило, Подольський[9].

До переселення жителів із Тичина на хуторі були поширені такі прізвища: Брунер, Геттер. Жабський, Клинек, Кніппер, Крумгольц, Кундерман, Фідлер[9].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1926; мурована), костел святого Йоана Хрестителя (1903), дві «фігури» Матері Божої.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975: братська могила з пірамідальним обеліском і надмогильними плитами)[10], встановлено кам'яні хрести на честь загиблих за волю України та на могилі вояків УПА — братів Прусаків, насипано 2 могили радянським воїнам.

На Дарахівському кладовищі є могила лейтенанта Будура Шахабудоїмова (Загинув у 1944 р.). На могилі — обеліск пірамідальний.

Пам'ятний знак на честь скасування панщини

Пам'ятка історії місцевого значення. Розташований в центрі села.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлений 1848 р., відновлений 1990 р.).

Скульптура — 1,5 м, постамент — 1,2х0,8х0,8 м, площа — 0,0004 га.[11]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку..

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Віктор Запорожець (нар. 1960) — український лікар-хірург, громадський діяч;
  • Богдан та Іван Кравчуки — українські співаки (тенори), самодіяльні композитори, педагоги;
  • Василь Курило — український педагог, заслужений вчитель України;
  • Станіслав Марцінув (1901—1980) — польський скульптор;[12]
  • Роман Наконечний (1907—1944) — український музикант, педагог, заслужений артист України;
  • Іларіон Пухальський — український бандурист, заслужений працівник культури України;
  • Іван Чупашко (нар. 1948) — український хоровий диригент, педагог;
  • Надія Цибульська (нар. 1951)  — українська актриса;
  • Юрків Андрій Миколайович (1980—2023) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Марія Юрків — член ОУН та політв'язень сталінських таборів[13], громадська діячка. Народилася 3 липня 1926 року. Авторка «Звернення ОУН до українських вчителів»,[14] яке було розцінене радянською судовою системою як зрада батьківщини і за яке перебула 10 років в ув'язненні. Одна із засновників Братства ОУН-УПА, Спілки політв'язнів та репресованих. Зі здобуттям Україною незалежності вже старенька на той час жінка виступала на мітингах, у школах, їздила на перепоховання повстанців.

Проживали[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Стаття Darachowski potok у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том I (Aa — Dereneczna) з 1880 року (пол.)
  2. ↑ ➤ Дарахів. Загадкове кладовище Цікаві місця • Пам'ятки • Що подивитись у Дарахів. Загадкове кладовище?. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 29 березня 2024.
  3. ↑ ДАРАХІВ | Микулинецька громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 23 квітня 2020. Процитовано 29 березня 2024.
  4. ↑ Дарахів. castles.com.ua. Процитовано 29 березня 2024.
  5. ↑ ДАРАХІВ | Микулинецька громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 23 квітня 2020. Процитовано 29 березня 2024.
  6. ↑ Скакун Р. «Пацифікація». Польські репресії 1930 року в Галичині. Львів: Видавництво УКУ, — С.85
  7. ↑ Internetowy System Aktów Prawnych. web.archive.org. 9 березня 2014. Процитовано 7 квітня 2024.
  8. ↑ У селі Дарахів відкрили меморіальну дошку загиблому учаснику АТО Володимиру Питаку (uk-UA) , процитовано 29 березня 2024
  9. ↑ а б в Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971 . — стор. 174
  10. ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
  11. ↑ Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.
  12. ↑ Artyści związani z Nowym Targiem.
  13. ↑ Галина Будівська (14 липня 2011). За шість аркушів — десять років. Український тиждень. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
  14. ↑ Марія Юрків (1945). Звернення ОУН до українських вчителів. Український тиждень. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
  15. ↑ Питак Володимир Теодорович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Селища
Села
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дарахів&oldid=42322229