Дарвазька нохія
| Дарвазька нохія | |
|---|---|
| тадж. Ноҳияи Дарвоз | |
 |
|
| Адм. центр | Калаїхум |
| Країна |  Таджикистан |
| Населення | |
| - повне | 23 541 особа (2008) |
| - густота | 8,4 осіб/км² |
| Площа | |
| - повна | 2 824,5 км² |
| Дата заснування | 14 грудня 1930 |
Дарва́зька но́хія (тадж. Ноҳияи Дарвоз) — адміністративна одиниця другого порядку в складі Гірського Бадахшану Таджикистану. Центр — кишлак Калаїхум, розташований за 368 км від Душанбе.
Зміст |
Географія [ред.]
Нохія розташована в долині річок П'яндж та її правих приток. На заході межує з Мумінабадською та Ховалінзькою нохіями Хатлонського вілояту, на півночі — з Тавільдаринською нохією НРП, на заході — з Ванцькою нохією Гірського Бадахшану, на півдні має кордон з Афганістаном.
Нохія розташована з обох боків Дарвазького хребта, який відходить від хребта Академії Наук біля піку Гармо. Він тягнеться майже на 200 км між річками Ванч та Хінгоб. З південного боку нохію обмежовує річка П'яндж. Дарвазький хребет, роблячи виток, впирається у вершину Хамтарма висотою 4484 м. Вся нохія порізана високими хребтами, глибокими ущелинами, по яким течуть швидкі, важкопрохідні річки. Гори високі, скелясті, вкриті вічними снігами та льодовиками. Дерева та чагарники відрізняються скупістю, а трава доволі багата і представляє собою гарні пасовища. Клімат доволі суворий — поширені бурі, морози та хуртовини. Влітку буває досить тепло, через що в найнижчих місцевостях сіють бавовник. В зниженнях клімат субтропічний. Гори, які спускаються терасами, вкриті ефемерами, рідколіссям з фісташки та бухарського мигдалю. На рівних ділянках вирощують гранат, хурму та інжир.
Вище 1600 м простягається пояс лісочагарників, де зростають зонтичні (камоль, прангос, пабулярія) та мигдаль і ясен. Уздовж річок в невеликих гаях ростуть тополя, обліпиха та верба. На кам'янистих схилах поширений зеравшанський ялівець. На висоті 2700 м проходить смуга розаріїв, вище 3000 м — колючі трави (кузинія) з полинниками і типчаком. Багатша рослинність на північних схилах Дарвазького хребта та на схилах хребта Петра Першого, де зустрічаються також грецький горіх, клен, алича, яблуня та боярка. В нохії вирощують пшеницю, кукурудзу, фрукти, кавуни та дині. Вище в горах знаходяться високогірні пасовища.
Адміністративний поділ [ред.]
Адміністративно нохія поділяється на 4 джамоати[1]:
| Дарвазька нохія (2002) | |||||||||||
| Джамоат | Населення | Центр | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Калаїхумський джамоат | 7139 | кишлак Калаїхум | |||||||||
| Нульвандський джамоат | 3252 | кишлак Нульванд | |||||||||
| Саргідаштський джамоат | 7992 | кишлак Саргідашт | |||||||||
| Вішхарвський джамоат | 2910 | кишлак Вішхарв | |||||||||
Історія [ред.]
Територія нохії відповідає історичного регіону Дарвазу. Нохія утворена 14 грудня 1930 року як Калаїхумський район в складі Гармської області Таджицької РСР. 26 червня 1991 року району було повернуто історичну назву — Дарвазький район. Із здобуттям Таджикистаном незалежності район став називатись Дарвазькою нохією.
Примітки [ред.]
 |
Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
||||||||
