Даргомижський Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олекса́ндр Сергі́йович Даргоми́жський (*2 лютого (14 лютого за новим стилем) 1813, село Троїцьке, нині Тульської області Росії — †5 січня (17 січня за новим стилем), 1869, Санкт-Петербург) — російський композитор.

[ред.] Біографія

Учився співу, грі на фортепіано й скрипці. Наприкінці 20 — початку 30-х р. 19 вв. видані перші твори Даргомижського (романси, фортепианные п'єси).

В 1837-41 він написав першу оперу — «Есмеральда» (за романом В. Гюго «Собор Паризької богоматері»), у якій відбилися романтичні тенденції, характерні для його ранньої творчості.

В 40-х рр. створив ряд кращих романсів, у тому числі «Я вас любило», «Весілля», «Нічний зефір». А також один з центральних творів — оперу «Русалка» (за однойменною драматичній поемі Пушкіна).

З кінця 50-х рр. широко розгорнулася його музично-громадська діяльність. В 1859 він був обраний членом комітету Російського музичного товариства. У цей час зблизився із групою молодих композиторів, відомої згодом за назвою «Могутня купка»; брав участь у роботі сатиричного журналу «Іскра» (пізніше й «Будільніка»).

В 60-х рр. Даргомижський звернувся до симфонічного жанру й створив 3 оркестрові п'єси, засновані на народних темах: «Баба-Яга, або З Волги nach Riga» (1862), «Малоросійський козачок» (1864), «Чухонская фантазія» (1867).

В 1864-65 зробив закордонну поїздку (уперше був за кордоном в 1844—1845), під час якої в Брюсселі виконувалися деякі його добутки. В 1866 він почав працювати над оперою «Кам'яний гість», поставивши новаторське завдання — написати оперу на повний, незмінений текст літературного твору. Робота не була завершена. За заповітом автора незакінчену 1-ю картину дописав Ц. А. Кюї, а інструментував оперу Н. А. Римський-Корсаков.

Був знайомий із Тарасом Шевченком (поет і композитор познайомилися навесні 1858 року в Петербурзі) і Семеном Гулаком-Артемовським — першим виконавцем партії Клода Фролло в опері Даргомижського «Есмеральда» (поставлено 1847 року).

[ред.] Творчість

Даргомижський є автором понад 100 романсів, збірників хорів, 4 опер («Рогдана», «Русалка», Есмеральда", «Кам'яний гість»), а також невеликих симфонічних творів, серед яких найвідоміші: «Малоросійський козачок», «Чухонська фантазія» й «Баба-яга».

Слідом за М.Глінкою Даргомижський заклав основи російської класичної музичної школи. Розвиваючи народно-реалістичні принципи музики Глинки, він збагатив їхніми новими рисами. У ряді добутків (опера «Русалка», пісні «Старий капрал», «Черв'як», «Титулярний радник») він з великою гостротою втілив тему соціальної нерівності.

Схильність до драматизації часто проявлялася в Даргомижського й у вокальній ліриці (романси «Мені смутно», «И нудно й смутно», «Я усе ще його люблю» й ін.). Основним засобом створення конкретного індивідуального образа служило для нього відтворення живих інтонацій людської мови. Його девізом були слова: «Хочу, щоб звук прямо виражав слово. Хочу правди». Цей принцип найрадикальніше здійснений в опері «Кам'яний гість», заснованої майже повністю на мелодизованому речитативі.

Серед послідовників Даргомижського найперше слід відзначити М. П. Мусоргського, який назвав його великим учителем правди в музиці.

[ред.] Література

• А. С. Даргомыжский (1813—1869). Автобиография. Письма. Воспоминания современников. Петроград, 1921.
• Дроздов А. Н. Александр Сергеевич Даргомыжский. — М., 1929.
• Пекелис М. С. А. С. Даргомыжский. — М.: 1932.
• Серов А. Н. Русалка. Опера А. С. Даргомыжского // Серов А. Н. Избр. статьи. Т. 1. — М.-Л., 1950.
• Пекелис М. С. Даргомыжский и народная песня. К проблеме народности в русской классической музыке. — М.-Л., 1951.
• Пекелис М. С. Даргомыжский и его окружение. Т. 1-3. — М., 1966—1983.
• Ганзбург Г.И. Стихотворение А. С. Пушкина «19 октября 1827» и трактовка его смысла в музыке А. С. Даргомыжского. – Харьков, 2007. ISBN 966—7950—32—8 [1]
• Майбурова К. Даргомижський Олександр Сергійович // Мистецтво України: Біографічний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 193.
• Шевченківський словник. — Т. 1. — К., 1978. — С. 183.
• Dissinger B. Die Opern von Aleksandr Dargomyzskij - Frankfurt am Main : Lang, 2001.