Дарницька ТЕЦ
 | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Україна, м. Київ, вул. Гната Хоткевича 20 | |||
| Введення в експлуатацію | 1954 рік | |||
| Вид палива | вугілля (основне паливо), газ. | |||
| Котельні агрегати | ТП-170 (5 шт.) | |||
| Турбіни | ПТ-60-90/13 (3 шт.) | |||
| Встановлена електрична потужність |
160 МВт | |||
| Встановлена теплова потужність |
1080 Гкал/год | |||
| Материнська компанія | ТОВ «Євро-Реконструкція»[1] | |||
| Дані оновлено 6 лютого 2012 року | ||||
| Сайт | tec4.kiev.ua | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
 Дарницька ТЕЦ у Вікісховищі | ||||
Да́рницька ТЕЦ — теплоелектроцентраль у Дніпровському районі міста Києва. Постачає тепло промисловим підприємствам та житловим масивам Дніпровського та Дарницького районів. Станція опалює близько 8 % житлової площі Києва (4,5 млн кв. метрів, або 1036 житлових будинків і понад 120 шкіл і медустанов). Від її роботи залежить комфорт 270 тисяч жителів Лівобережжя.[2]
Станція[ред. | ред. код]
840 Гкал/год теплоенергії відпускається з гарячою водою, 240 Гкал/год — з парою промислового відбору турбін.
Основне обладнання станції: чотири турбоагрегати потужністю по 25 МВт — перша черга, три турбоагрегати по 50 МВт — друга черга, та п'ять котлоагрегатів продуктивністю по 220 т/г пари.
У зв'язку з фізичними та моральним зносом перших чотирьох турбін ПТ-25-90 потужністю по 25 МВт кожна, вони були демонтовані.
Котлоагрегати станційні № 1 та № 2 реконструйовані на виключно водогрійні.
Основне паливо — донецьке вугілля АШ, буферне — природний газ.
Історія[ред. | ред. код]
Проект станції розроблений Київським відділенням інституту «Теплоелектропроект» і виявився настільки вдалим для свого часу, що був прийнятий при проектуванні 16 електростанцій в нашій країні і за кордоном.
Збудована двома чергами у 1954 і 1965.
На станції діє програма модернізації до 2020, планується провести реконструкцію і збільшити встановлену потужність ТЕЦ за рахунок будівництва трьох блоків парогазових установок фірми Siemens потужністю по 47 МВт кожен.
З 2012 власником Дарницької ТЕЦ є ТОВ «Євро-Реконструкція»[3].
Озеро Гарячка є золовідвалом і технічним водоймищем Дарницької ТЕЦ. Якщо його показники шкідливих речовин будуть занадто високі, то Дарницьку ТЕЦ можуть закрити.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Дарницька ТЕЦ буде працювати за новими технологіями.
- ↑ «Екостандарт» продав Дарницьку ТЕЦ. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
- ↑ Чи закриють Дарницьку ТЕЦ. kyiv.name (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дарницька ТЕЦ у Києві перейшла на вугілля та істотно скоротила споживання газу
- Котли Дарницької ТЕЦ аварійно небезпечні — Азаров
- Дарницька ТЕЦ: добре забуте нове…[недоступне посилання з липня 2019]
- ЦКБ «Енергопрогрес» рекомендована до впровадження оптимізація теплофікаційної схеми ТЕЦ