Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Київський залізничний вузол |
|
|
|
Київська міська електричка |
|
|
|
Дільниця Дарниця — Гребінка |
|
|
|
Київ-Пасажирський |
|
|
0 |
Дарниця |
|
|
839,6 |
Дарниця-Депо |
|
|
838,5 |
ДВРЗ |
|
|
836,8 |
Фармацевтична |
|
|
6,1 |
Лісництво пост 7 км |
|
|
|
Ніжин |
|
|
9,1 |
імені Георгія Кірпи |
|
|
|
Р03 |
|
|
14 |
Мала Олександрівка |
|
|
15,8 |
Чубинський |
|
|
22,4 |
Бориспіль |
|
|
|
Р03 |
|
|
31,8 |
Травнева |
|
|
34,9 |
Кучакове |
|
|
41,6 |
Новотроянда |
|
|
46,7 |
Селичівка |
|
|
|
Т 1025 |
|
|
49,1 |
Баришівка |
|
|
|
р. Трубіж |
|
|
51,5 |
Коржі |
|
|
57,6 |
Жовтневий |
|
|
|
р. Недра |
|
|
62,4 |
Березань |
|
|
70,2 |
Хмелевик |
|
|
75,6 |
Переяславська |
|
|
78 |
Засупоївка |
|
|
80,5 |
Ранковий |
|
|
|
р. Супій |
|
|
86,6 |
Яготин |
|
|
|
E40 |
|
|
98,5 |
Черняхівський |
|
|
102,6 |
Богданівка |
|
|
109,9 |
Кононівка |
|
|
121,7 |
Мар'янівка |
|
|
128,5 |
Паризька Комуна |
|
|
130,9 |
Слобода-Петрівка |
|
|
|
р. Оржиця |
|
|
|
Південно-Західна залізниця
Південна залізниця |
|
|
|
Черкаси |
|
|
|
|
|
|
134,1 |
Гребінка |
|
|
|
|
|
|
|
Прилуки |
|
|
|
Ромодан |
|
Да́рниця — залізнична станція (позакласна двосистемна сортувальна) в Дарницькому районі Києва, термінал приміського сполучення.
Історія[ред.]
Станція Дарниця виникла у 1899 році у зв'язку з будівництвом залізниці Київ — Полтава, а на місці Лісової вулиці (нині Гродненської) стали оселятися робітники-залізничники. З іншої сторони залізничних колій у 1896 році виникло дачне поселення, назване Новою Дарницею.
Новітня розбудова станції[ред.]
недобудований вокзал Дарниця
Передбачається, що станція стане важливим доповненням до пасажирського руху далекого сполучення в місті, особливо задля розвантаження пасажиропотоку східного напрямку станції Київ-Пасажирський. Нині вже функціонують два вестибюлі приміського вокзалу з касами продажу квитків, зал очікування, а також наскрізний тунель із шістьма виходами та дві платформи[1]. В майбутньому до складу комплексу також входитимуть головний вокзал для пасажирів далекого прямування, який розрахований на 2,7 тис. пасажирів, вокзал для пасажирів приміського сполучення на 1,6 тис. чоловік, центральний та транзитний підземні тунелі з виходами на платформу. Будівля вокзалу матиме п'ять поверхів (з шостим технічним і підземним поверхами). Тут розташуються зони обслуговування пасажирів, адміністративний блок служб станції та вокзалу, торговельні площі, кімнати відпочинку, зал для інвалідів. Добова пропускна спроможність вокзалу розрахована на 14,6 тис. чоловік. Загальна площа будівлі — майже 71 тис. м², а комерційна — понад 24,7 тис. м² [2].
З 4 жовтня 2011 року — одна з зупинок міської електрички.
У майбутньому планується провести до вокзалу Сирецько-Печерську лінію Київського метрополітену.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
|
|
|
| Пасажирські термінали |
|
|
| Міський громадський транспорт |
|
|
| Транспортні підприємства |
|
|
|
|
|
| Станції |
|
|
|
| Роз'їзди |
|
|
| Колійні пости |
|
|
|
|
|
| Дирекції |
|
|
| Вузлові станції |
|
|
| Локомотивні депо (ТЧ) |
|
|
| Вагонні депо (ВЧД) |
|
|
| Вагонні депо пасажирські (ВЧД) |
|
|
| Колійні машинні станції |
|
|
|
|
|
| Пасажирські |
|
|
|
| Сортувальні |
|
|
| Дільничні |
|
|
| Вантажні |
|
|