Даріо Кастелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Даріо Кастелло
Місце народження здогадно Венеція
Дата смерті між 1630 та 1658
Місце смерті здогадно Венеція
Країна Італія Італія
Національність італієць
Професія композитор, скрипаль, керівник ансамблю духових інструментів
Жанр мотет, соната
Колектив Музична капела Собору Сан Марко
Співпраця Клаудіо Монтеверді
Лейбл hyperion-records, Teldec

Д̀аріо Каст̀елло (італ. Dario Castello) (здогадно Венеція - здогадно Венеція між 1644 та 1658) ­— італійський композитор раннього бароко., один з останніх представників Венеціанської школи, відіграв значну роль у трансформації канцони у сонату.

Зміст

Біографія [ред.]

Немає достотної інформації ані щодо місця та дати народження Даріо Кастелло, ані щодо місця та дати його смерті; припускається, що він народився і помер у Венеції, де розгорталася більша частина його кар'єри. Такожіснує припущення, що він помер під час великої пошесті 1630, оскільки у подальшому не з'являлося його публікацій; у будь-якому разі, можна з певністю сказати, що на 1658 його скін вженастав, оскільки у цьогорічному Антверпенскому перевиданні його Другої книги сонат він зветься «покійний Даріо Кастелло» («fu Dario Castello»).

Відомо, що він був блискучим скрипалем і – можливо – братом Франческо Кастелло, композитора та скрипаля-віртуоза (помер у Дрездені у 1631.

У назві першого тому Sonate Concertate, опублікованої у 1627, Кастелло називається Голова Товариства Муз̀ик Духових інструментів у Венеції (Capo di Compagnia de Musichi d'Instrumenti da fiato in Venetia, а у другому томі (1629) ``Муз̀ика найяснішої сіньйорії Венеції у с. Марко, та Голова Інструментального Товариства (Musico Della Serenissima Signoria di Venetia in S.Marco, & Capo di Compagnia de Instrumenti). Таке ж звання знаходиться у венеційському перевиданні 1644. З цього видно, що він перебував на службі у музичній капелі Базиліки Сан Марко, де капельмейстерував Клаудіо Монтеверді.

Крім того існують деякі сліди інших інструменталістів з іменем Кастелло, що працювали у венеційській капелі і можливо були родичами Даріо.

Музика та стиль [ред.]

Даріо Кастелло був першорядною фігурою у музичному житті перших десятиліть XVII століття, зокрема у венеціанській школі, що квітла довкола Клаудіо Монтеверді[1]. Як можна судити з назв його збірок, він майже цілковито присвятив себе інструментальній сонаті.

Нашого часу дісталося 29 композицій Даріо Кастелло. Його музика відрізняється вигадливістю та блискучою, витонченою технікою.Твори складаються з поліфонічних розділів, що чергуються з драматичними речитативами на basso continuo, відповідно до назви публікації in stil moderno (у модерному стилі); однак він також послугувався і технікою старих форм канцон, у яких використовувалися короткі надзвичайно контрастні секції, що змінювалися ліричними мелодіями. Кастелло також вказував, які інструменти мали б виконувати партії у творах: корнети, скрипки, sackbut (ренесансовий та бароковий тромбон) та дульціани (різновид старовинних фаготів).

Він був першим композитором, що згрупував у одній збірці інструментальні твори названі “sonate concertate”; до нього, як і у подальшому, сонати входили до збірок, що складалися з різноманітних інструментальних композицій — наприклад, оп. 8 Б'яджо Маріні Сонати, симфонії, пассемедзі, балети, кураннти, ґальярди, ритурнелі на 1.2.3.4.5. & 6 голосів, для будь-якого роду інструментів, Венеція 1629[2]. Збірки його сонат перевидавалися до 1658, що свідчить про впливовість його як композитора та важливість його творчості для історії музики.

Твори [ред.]

  • Sonate Concertate in Stil Moderno a 2 & 3 voci, Libro I, Венеція, 1621
  • Sonate Concertate in Stil Moderno Per Sonar nel Organo overo Clavicembalo con diversi Instrumenti. A 1.2.3., & 4. Voci, Libro II, Венеція, 1629
  • Exultate Deo a una voce con basso continuo (мотет Exultate Deo на один голос з генерал-басом, у збірці Ghirlanda Sacra scielta da diversi eccellentissimi Compositori de varij Motetti à Voce sola. Libro primo Opera Seconda per Leonardo Simonetti Musica nella Capella del Ser.mo Principe di Venetia in S. Marco Венеція, 1625, перевидання: Венеція, 1636)

Discografia [ред.]

  • Dario Castello - In Stil Moderno, Ensemble La Fenice, The heritage of Monteverdi vol. IV, Ricercar 206422
  • The Floating City, His Majesty's Sagbutts and Cornetts, Hyperion CDA67013.
  • Viaggio Musicale, Il Giardino Armonico, Teldec 8573825362.
  • Dario Castello Sonate, Ensemble La Capriola, Mieroprint EM 6005.

Примітки [ред.]

  1. ↑ Moser (I, p. 71) “von den Violinisten aus den Kreis uni Monteverdi hat zweifellos sein venezianischer Konzertmeister Dario Castello die geschmeidigste Technik und die hervorragendste Darstellungsgabe besessen”.
  2. ↑ Sonate, symphonie, canzoni, pass’emezzi, baletti, corenti, gagliarde, & retornelli, a 1.2.3.4.5. & 6. voci, per ogni sorte d’instrumenti... (Venezia 1629)

Bibliografia [ред.]

  • F. Torrefranca, G. B. Platti e la sonata moderna, Milano 1963, p. 129
  • A. Moser, Gesch. des Violinspiels, I, Tutzing 1966, pp. 71 s., 242
  • F. Abbiati, Storia della musica, II, Milano 1968, pp. 233, 235 s., 245
  • Storia della musica di Oxford, IV, 2, Milano 1969, ad Indicem
  • Eleanor Selfridge-Field, Dario Castello: A Non-Existent Biography, Music and Letters, LIII/2 (1972)
  • Eleanor Selfridge-Field, La musica strumentale a Venezia da Gabrieli a Vivaldi, ed. Torino, ERI, 1980. ISBN 8839703403

Джерела [ред.]

Зовнішні посилання [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даріо_Кастелло&oldid=11961925