Даугавпілс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дауґавпілс
Герб Прапор
Церква Мартіна Лютера
Церква Мартіна Лютера
Розташування міста Дауґавпілс
Основні дані
Країна Латвія
Засноване 1275
Статус міста 1582
Населення 101057 (2012[1])
Площа міста 72,48 км²
Густота населення 1 400 осіб/км²
Географічні координати 55°53′ пн. ш. 26°32′ сх. д. / 55.883° пн. ш. 26.533° сх. д. / 55.883; 26.533
Міська влада
Веб-сторінка http://www.daugavpils.lv/

Да́угавпілс (латис. Daugavpils) — місто в Латвії. Розташоване на південному сході країни, у історико-культурній області Латгалія. Засноване 1275 року німецькими лицарями Лівонського ордену як замок Дюнабург. 1582 року отримав статус міста. Друге за величиною та значенням місто Латвії після столиці Риги. Адміністративний центр Даугавпілського краю, до складу якого, проте, не входить, бо є містом республіканського значення.

Назва[ред.ред. код]

  • Первісна назва міста — Дю́набург (нім. Dünaburg, «замок на річці Дюна)». Ця назва використовувался у 12571656 і 16671893 роках в часи німецького, польського і російського панування.
  • У 16561667 роках місто тимчасово перебувало під владою Московії й називалося Борисоглі́бськ (рос. Борисоглебск).
  • 1893 року російська влада перейменувала Дюнабург на Дві́нськ (рос. Двинск).
  • 1920 року, після здобуття Латвією незалежності, назву міста змінили на латиську — Даугавпілс. Остання є перекладом з першої німецької назви — «замок на річці Даугава».
  • В інших мовах місто називається по-різному — Даугпільс (латг. Daugpiļs), Даугпіліс (лит. Daugpilis), Дененбург (їдиш דענענבורג), Динебург (пол. Dyneburg), Джвінув (пол. Dźwinów), Дзвінськ (біл. Дзвінск), Вайнанлінна (фін. Väinänlinna) тощо.

Георгафія[ред.ред. код]

Даугавпілс розташований на річці Західна Двіна (Даугава), за 25 км від литовського й 33 км від білорського кордону.

Історія[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Населення міста в 1772 — 2008 роках.

Національний склад за переписом населення Латвії 2011 року[2]:

Національність К-сть осіб %
Латиші 18 447 19,8 %
Росіяни 50 013 53,6 %
Поляки 13 278 14,2 %
Білоруси 6674 7,2 %
Українці 1795 1,9 %
Литовці 891 1,0 %
Інші 2214 2,3 %
Загалом 93312 100,00 %

2012 року 85% населення міста підтримало пропозицію на латвійському референдумі про надання російській мові в Латвії статусу другої державної[3].

Культура[ред.ред. код]

Уроженці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]