Даугавпілс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дауґавпілс
Герб Прапор
Церква Мартіна Лютера
Церква Мартіна Лютера
Розташування міста Дауґавпілс
Основні дані
Країна Латвія
Засноване 1275
Статус міста 1582
Населення 101057 (2012[1])
Площа міста 72,48 км²
Густота населення 1 400 осіб/км²
Географічні координати 55°53′ пн. ш. 26°32′ сх. д. / 55.883° пн. ш. 26.533° сх. д. / 55.883; 26.533
Міська влада
Веб-сторінка http://www.daugavpils.lv/

Да́угавпілс (латис. Daugavpils) — місто в Латвії. Розташоване на південному сході країни, у регіоні Латгалія. Засноване 1275 року німецькими лицарями Лівонського ордену як замок Дюнабург. 1582 року отримав статус міста. З 1940 року належить до міст республіканського значення. Друге за величиною та значенням місто Латвії після столиці Риги.

Назва[ред.ред. код]

  • Первісна назва міста — Дю́набург (нім. Dünaburg, «замок на річці Дюна)». Ця назва використовувался у 12571656 і 16671893 роках в часи німецького, польського і російського панування.
  • У 16561667 роках місто тимчасово перебувало під владою Московії й називалося Борисоглі́бськ (рос. Борисоглебск).
  • 1893 року російська влада перейменувала Дюнабург на Дві́нськ (рос. Двинск).
  • 1920 року, після здобуття Латвією незалежності, назву міста змінили на латиську — Даугавпілс. Остання є перекладом з першої німецької назви — «замок на річці Даугава».
  • В інших мовах місто називається по-різному — Даугпільс ( латг. Daugpiļs), Даугпіліс (лит. Daugpilis), Денебург (їдиш דענענבורג), Динебург (пол. Dyneburg), Джвінув (пол. Dźwinów), Дзвінськ (біл. Дзвінск), Вайнанлінна (фін. Väinänlinna) тощо.

Георгафія[ред.ред. код]

Даугавпілс розташований на річці Західна Двіна (Даугава), за 25 км від литовського й 33 км від білорського кордону.

Історія[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Населення міста в 1772 — 2008 роках.

Національний склад за переписом населення Латвії 2011 року[2]:

Національність К-сть осіб %
Латиші 18 447 19,8 %
Росіяни 50 013 53,6 %
Поляки 13 278 14,2 %
Білоруси 6674 7,2 %
Українці 1795 1,9 %
Литовці 891 1,0 %
Інші 2214 2,3 %
Загалом 93312 100,00 %

2012 року 85% населення міста підтримало пропозицію на латвійському референдумі про надання російській мові в Латвії статусу другої державної[3].

Культура[ред.ред. код]

Уроженці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]