Дафна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дафна (Δάφνη)
Apollo and Daphne waterhouse.jpg
Аполлон та Дафна, Джон Вільям Вотерхаус
німфа
Міфологія: Давньогрецька
Місцевість: Стародавня Греція, Антіохія
Батько: Пеней, Ладон
Мати: Гея
Брати/сестри: Океаніди, Грецькі річкові боги
Пов'язані персонажі Левкіпп, Аполлон
Зображення у Вікісховищі?


Да́фна (грец. Δάφνη; «лавр») - персонаж давньогрецької міфології, німфа. За однією версією, дочка фессалійського річкового бога Пенея [1]. Або дочка річкового бога Ладона з Аркадії[2] і Геї [3]. Або дочка річкового бога Пенея в Еліді [4] і Геї[5]. Або дочка Амікла [6].

Уникала чоловіків і жила в суспільстві дівчат, супутниця Артеміди. У неї був закоханий Левкіпп, син Еномая. Одягнувши жіноче вбрання і запівши волосся, видав себе за дочку Еномая і став полювати разом з Дафною, яка обіймала його. Аполлон став ревнувати до Левкіппа. Коли дівчата купалися, вони виявили, що Левкіпп не дівчина, і вбили його списами і ножами[7].

Переслідувана закоханим у неї Аполлоном[8] (за словами Овідія, Аполлон гнався за нею, як собака за зайцем, вона була його першим коханням[9]), Дафна змолилася про допомогу до богів і була перетворена на лаврове дерево[10]. Або Аполлон її згвалтував, і вона попросила Зевса перетворити її на лавр[11].

З тих пір лавр став священним деревом Аполлона, а лавровий вінок - його неодмінним атрибутом.

До міфу про Дафну зверталися Овідій, пізніше Г. Сакс, А. Беккарі, М. Опіц, Ж. де Лафонтен. У музиці образ Дафни знайшов утілення в творах А. Скарлатті, Г. Ф. Генделя, Р.Штрауса; до нього зверталися такі художники й скульптори як Л. Джордано, Я. Брейгель, Н. Пуссен, Л. Берніні та інші.

Є ще сирійська розповідь про Дафну, і священний лавр, яким вона стала, шанувався в гаю із славнозвісною святинею Артеміди й Аполлона (згоріла 362 р. до н. е.) біля Антіохії[12]. Цар Селевк полював і побачив місце, де Бог переслідував Дафну[13]. Хто із засуджених ховався в гаї, той діставав право захисту.

Див. також[ред.ред. код]

На честь персонажу названо астероїд 41 Дафна.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Овидий. Метаморфозы I 568—570
  2. Павсаний. Описание Эллады X 7, 8
  3. Палефат. О невероятном 49
  4. Гигин. Мифы 203
  5. Сервий. Комментарий к «Энеиде» Вергилия II 513 и др. // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.663
  6. Парфений. О любовных страстях 15, 1
  7. Павсаний. Описание Эллады VIII 20, 2-4; Парфений. О любовных страстях 15, 2-3
  8. Овидий. Метаморфозы I 452—567
  9. Овидий. Метаморфозы I 534—539
  10. Парфений. О любовных страстях 15, 4, ссылка на Диодора из Элаиты и Филарха
  11. Филаргирий. Комментарий к «Буколикам» Вергилия III 12 // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.665
  12. Филострат. Жизнь Аполлония Тианского I 16
  13. Либаний. Речи XI 94-99 // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С. 586

Література[ред.ред. код]