Дафна
| Дафна (Δάφνη) | |
|---|---|
 Аполлон та Дафна, Джон Вільям Вотерхаус німфа |
|
| Міфологія: | Давньогрецька |
| Місцевість: | Стародавня Греція, Антіохія |
| Батько: | Пеней, Ладон |
| Мати: | Гея |
| Брати/сестри: | Океаніди, Грецькі річкові боги |
| Пов'язані персонажі | Левкіпп, Аполлон |
| Зображення у Вікісховищі? | |
Да́фна (грец. Δάφνη; «лавр») - персонаж давньогрецької міфології, німфа. За однією версією, дочка фессалійського річкового бога Пенея [1]. Або дочка річкового бога Ладона з Аркадії[2] і Геї [3]. Або дочка річкового бога Пенея в Еліді [4] і Геї[5]. Або дочка Амікла [6].
Уникала чоловіків і жила в суспільстві дівчат, супутниця Артеміди. У неї був закоханий Левкіпп, син Еномая. Одягнувши жіноче вбрання і запівши волосся, видав себе за дочку Еномая і став полювати разом з Дафною, яка обіймала його. Аполлон став ревнувати до Левкіппа. Коли дівчата купалися, вони виявили, що Левкіпп не дівчина, і вбили його списами і ножами[7].
Переслідувана закоханим у неї Аполлоном[8] (за словами Овідія, Аполлон гнався за нею, як собака за зайцем, вона була його першим коханням[9]), Дафна змолилася про допомогу до богів і була перетворена на лаврове дерево[10]. Або Аполлон її згвалтував, і вона попросила Зевса перетворити її на лавр[11].
З тих пір лавр став священним деревом Аполлона, а лавровий вінок - його неодмінним атрибутом.
До міфу про Дафну зверталися Овідій, пізніше Г. Сакс, А. Беккарі, М. Опіц, Ж. де Лафонтен. У музиці образ Дафни знайшов утілення в творах А. Скарлатті, Г. Ф. Генделя, Р.Штрауса; до нього зверталися такі художники й скульптори як Л. Джордано, Я. Брейгель, Н. Пуссен, Л. Берніні та інші.
Є ще сирійська розповідь про Дафну, і священний лавр, яким вона стала, шанувався в гаю із славнозвісною святинею Артеміди й Аполлона (згоріла 362 р. до н. е.) біля Антіохії[12]. Цар Селевк полював і побачив місце, де Бог переслідував Дафну[13]. Хто із засуджених ховався в гаї, той діставав право захисту.
Див. також [ред.]
На честь персонажу названо астероїд 41 Дафна.
Примітки [ред.]
- ↑ Овидий. Метаморфозы I 568—570
- ↑ Павсаний. Описание Эллады X 7, 8
- ↑ Палефат. О невероятном 49
- ↑ Гигин. Мифы 203
- ↑ Сервий. Комментарий к «Энеиде» Вергилия II 513 и др. // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.663
- ↑ Парфений. О любовных страстях 15, 1
- ↑ Павсаний. Описание Эллады VIII 20, 2-4; Парфений. О любовных страстях 15, 2-3
- ↑ Овидий. Метаморфозы I 452—567
- ↑ Овидий. Метаморфозы I 534—539
- ↑ Парфений. О любовных страстях 15, 4, ссылка на Диодора из Элаиты и Филарха
- ↑ Филаргирий. Комментарий к «Буколикам» Вергилия III 12 // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.665
- ↑ Филострат. Жизнь Аполлония Тианского I 16
- ↑ Либаний. Речи XI 94-99 // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С. 586
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Daphne (mythology) |
