Дашкевич Ярослав Романович

Ярослав Дашкевич на урочистостях з нагоди свого 80-річчя

Яросла́в Рома́нович Дашке́вич (* 13 грудня 1926, Львів — † 25 лютого 2010, Львів) — український історик, археограф.

Основні біографічні відомості

Народився 13 грудня 1926 р. у Львові.

Сім'я

Батько Роман (*1892—†1975) — адвокат, суспільно-політичний діяч, керівник спортивного товариства «Луг», підполковник Січових стрільців, пізніше: генерал-лейтенант армії УНР).

Мати Олена Степанів (1892—†1963) викладач гімназії, суспільно-громадський діяч, в минулому хорунжа і четар Українських січових стрільців та Української галицької армії; пізніше старший науковий співробітник установ Академії наук УРСР у Львові та Києві, доцент Львівського державного університету ім. І. Франка.

Хронологія

• 1944 р. Закінчив Українську академічну гімназію у Львові та склав іспити на атестат зрілості (екстерном) у 4-й СШ Львова.
• 1944 р. Навчався у Львівському медичному інституті (Medizinische Fachkurse).
• 1944—1949 рр. Навчався у Львівському державному університеті ім. І. Франка (філологічний факультет, спеціальність українська мова і література), спершу заочне, потім стаціонарне відділення.
• 1.08.1944-10.12.1949 рр. Старший бібліотекар рукописного відділу; старший бібліотекар та бібліограф Кабінету І. Франка, в. о. завідуючого бібліографічним відділом Львівської бібліотеки Академії наук УРСР.
• 1946 р. Вихід у світ першої друкованої праці.
• 1949 р. Навчався у Нафтовому інституті ім. І. Губкіна в Москві (економічний факультет), заочне відділення.
• 1949 р., 10 грудня. Арештований органами МДБ.
• 2.09.1950 р. Згідно з заочним рішенням Особливої наради при МДБ у Москві відправлений — за статтею 54, пункт 10, частина І та статтями 20/54, пункт 1а; 54, пункт 11 — на десять років до виправно-трудових таборів.
• 1949—1956 рр. Відбував ув'язнення у в'язниці МДБ у Львові, у в'язниці МВС у Золочеві, в пересильних в'язницях у Львові, Києві, Харкові, Петропавловську, пересильному таборі в Карабасі; у виправно-трудових таборах — у спеціальному Піщаному таборі (Песчлаг) в Спаську. у Караганді, знов у Спаську, у Карагандинському таборі (Карлаг) у Спаську.
• 1956 р., 2 червня. Звільнений з ув'язнення Комісією Верховної Ради СРСР зі зняттям судимості та втрати прав.
• 1956—1957 рр. Повернення до Львова. Безробітний.
• 16.08.1957-22.04.1966 рр. Бібліограф відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР. Звільнений з роботи у зв'язку із скороченням посади.
• 1963 р., 15 березня. Захист кандидатської дисертації «Вірменські колонії на Україні в джерелах та літературі ХУ-ХІХ ст.» (за монографією) в Інституті історії Академії наук Вірменської РСР у Єревані.
• 15.06.1963 р. Присвоєно звання кандидата історичних наук.
• 1966—1967 рр. Безробітний.
• 23.11.1967-22.09.1972 рр. Науковий співробітник; старший науковий співробітник; в. о. завідуючого відділом етнографії Музею етнографії та художніх промислів Академії наук УРСР. Звільнений з праці в зв'язку з відсутністю наукових кваліфікацій. КЗпП УРСР ст.40.
• 23.09.1972-03.01.1973 рр. Безробітний.
• 04.01.1973-01.06.1973 р. Молодший науковий співробітник; начальник відділу допоміжних історичних дисциплін Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові.
• 02.06.1973-15.10.1974 рр. Безробітний.
• 16.10.1974-01.04.1980 рр. Молодший науковий співробітник; старший охоронець фондів; старший науковий співробітник; старший палеограф Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові. Звільнений з праці в зв'язку з порушенням трудової дисципліни.
• 02.04.1980-31.10.1990 рр. Безробітний.
• 01.11.1990-30.08.1992 р. Провідний науковий співробітник Інституту суспільних наук Академії наук України (тепер — Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України); керівник Львівського відділення Археографічної комісії Академії наук УРСР
• 01.09.1992 р. Керівник Львівського відділення Інституту української археографії Академії наук України (з 1 лютого 1995 р. — Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України).
• 27.08.1992 р. заступник директора Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
• 03.08.1992 р. Провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.

Кримського НАН України.

• 01.09.1993 р. Старший науковий співробітник Інституту Східно-европейських досліджень

НАН України (тепер — Інститут Европейських досліджень).

• 30.05.1994 р. Присвоєно науковий ступінь доктора історичних наук на підставі

докторської дисертації «Стан і напрями джерелознавчих та історичних досліджень історії України (друга половина ХІХ-ХХ ст.)», яку захистив у формі доповіді.

• 28.05.1995 р. Реабілітований на підставі ст. І Закону Української РСР від 17 квітня 1991 р.

«Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

• 06.09.1995-30.06.2000 р. Викладач кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін історичного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка.
• 9.10.1996 р. Присвоєно вчене звання професора кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Львівського державного університету ім. І. Франка.
• 1996—1997 рр. Керівник експертної комісії з історичних наук ВАК України.
• 08.06.1998 р. Завідувач кафедри сходознавства філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка.
• 05.04.2003 р. — присвоєно вчене звання професора кафедри українознавства Українського Державного Університету м. Москви (Росія).
• 25.02.2010 р. — помер.

Похований на Личаківському цвинтарі, неподалік від своєї матері Олени Степанів.

Основні теми наукових зацікавлень історія вірменської колонії в Україні, археографія, історіографія та джерелознавство історії України, спеціальні історичні дисципліни (геральдика, сфрагістика, символіка, генеалогія та ін.).

Володів українською, англійською, вірменською, німецькою, польською, французькою мовами.

Участь у діяльності наукових та громадських організацій

• 1974 р. член Міжнародної асоціації істориків паперу (ФРН, Швейцарія);
• 1986 р. дійсний член Географічного товариства СРСР (Московське відділення);
• 1986 р. член Російського палестинського товариства (Ленінградське відділення);
• 1989 р. член Радянської соціологічної асоціації в Москві;
• 1990 р. дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові (з 1990 р.

керівник Сходознавчої комісії, з 1991 р. член президії, голова історико-філософської секції);

• 1991 р. — член Українського історичного товариства (США);
• 1994 р. дійсний член Української вільної академії наук (США);
• 1997 р. голова Історичного товариства Нестора-літописця.
• 1990 р. — член Всесоюзного добровільного історико-просвітнього товариства «Меморіал» (СРСР).
• 1999 р. голова опікунської ради «Інституту громадського лідерства» (Львів).

Нагороди

• 1994 р. Нагороджений медаллю М. Грушевського Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
• 1995 р. Лауреат Міжнародної премії ім. Антоновичів (США) за археографічні праці.
• 1997 р. Вручено державну нагороду — орден «За заслуги» III ступеня.
• 1997 р. Надано почесне громадянство м. Львова за «неоціненні заслуги перед містом, нашим краєм і всім українським народом».
• 1998 р. Вручено медаль «80 років НАН України».
• 1998 р. Нагороджений орденом Св. Саака і Св. Месропа (Вірменія) за постійне сприяння у налагодженні дружніх стосунків між українським, вірменським, турецьким, кримськотатарським, єврейським та іншими народами.
• 2000 р. Надано почесне звання «Галицький лицар».
• 2001 р. Присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
• 2006 р. Вручено державну премію ім. А. Кримського.

Праці

• Дашкевич Я. Р. Територія України на картах XIII — XVIII ст. // Історичні дослідження: Вітчизняна історія. — К., 1981. — Вип. 7. — С. 90 — 91.
• Дашкевич Я. Р. Середньовічні карти України в дослідженнях кінця XVIII — початку XX ст. // Історичні дослідження: Вітчизняна історія. — К., 1985. — Вип. 11. — С. 85 — 90.
• Дашкевич Я.Р. Спорные вопросы дипломатической практики Древней Руси // История СССР. - М., 1991. - N 4. - С. 100-111.
• Вірменські метричні книги в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст.
• Я. Р. Дашкевич. УКРАЇНСЬКА БОПЛАНІАНА

• Дашкевич Я. Р. Армянские колонии на Украине в источниках и литературе XV XIX веков.– Ереван, 1962.
• Дашкевич Я. Р. Армянское книгопечатание на Украине в XVII в. // Историко филологический журнал.– 1963.– №4.– Стр. 115 130.
• Дашкевич Я. Вірмено половецькі джерела з історії України // Наково інформ. бюлетень Архівного управління УРСР.– 1965, №2.– С. 66 74.
• Дашкевич Я. Р. Адмiнiстративнi, судовi й фiнансовi книги на Українi в XIII XVIII ст. // Iсторичнi джерела та їх використання.– К., 1969.– Вип. 4.– Стор. 129 171.
• Дашкевич Я. Розселення вірменів на Україні у XI XVIII ст. // Український історично географічний збірник. – Київ, 1971.– Вип. І.– С. 90 155.
• Дашкевич Я. Устав армянской общины в Каменце Подольском 1616 г. // Rocznik Orientalistyczny.– 1976.– T. 38.– Стр. 101 109.
• Дашкевич Я. Р. Львовские армяно кыпчакские документы XVI XVII вв. как исторический источник // Историко филологический журнал АН АрмССР.– 1977.– №2.– Стр. 163 164.
• Дашкевич Я. Р. Армяно кыпчакский язык: Библиография литературы 1802 1978 // Rocznik Orientalistyczny.– 1979.– T. 40, z. 2.– Стр. 79 86.
• Дашкевич Я. Р. Армяно кыпчакский язык в освещении современников: Об использовании экстралингвистических данных для истории тюркских языков // Вопросы языкознания.– 1981, № 5.– Стр. 79 92.
• Дашкевич Я. Р. Армяно кыпчакский язык: Этапы истории // Вопросы языкознания.– 1983, № 1.– Стр. 91 107.
• Дашкевич Я. Типологія актів з історії щоденного життя Львова (вірменьска колонія кінця XVI поч. XVII ст.) // Український

археографічний щорічник.– 1999.– Вип.3 4.– С.169 199.

• Дашкевич Я., Трыярский Э. Договор Н.Торосовича с львовскими и каме нецкими армянами 1627 г. как памятник армяно кыпчакского языка // Rocznik Orientalistyczny.– 1969.– T. 33, z. 1.– Str. 77 96.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Армяно кыпчакские предбрачные договоры из Львова (1598 1638 гг.) // Rocznik Orientalistyczny.– 1970а.– T. 33, z. 2.– Str. 67 107.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Армяно кыпчакский документ из Константинополя 1618 г. // Folia Orientalia.– 1970б.– T. 11.– Str. 123 137.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Армяно кыпчакская надпись из Львова (1609) и вопросы изучения средневековых памятников армяно кыпчакской эпиграфики // Rocznik Orientalistyczny.– 1973.– T. 35, z. 2.– Str. 123 135.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Армяно кыпчакское завещание из Львова 1617 г. и современный ему польский перевод // Rocznik Orientalis tyczny.– 1974а.– T. 36, z. 2.– Str. 119 131.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Армяно кыпчакские долговые обязательства из Эдирне (1609 г.) и Львова (1615 г.) // Rocznik Orientalistyczny.– 1974б.– T. 37, z. 1.– Str. 47 58.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Древнейший армяно кыпчакский документ из львовских коллекций (1583 г.) и изучение билингв предбрачных договоров львовских армян // Rocznik Orientalistyczny.– 1975.– T. 37, z. 2.– Str. 33 47.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Пять армяно кыпчакских документов из львовских коллекций (1599 1669 г.) // Rocznik Orientalistyczny.– 1978а.– T. 39, z. 1.– Str. 85 132.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Армяно кыпчакские денежные документы из Львова (конец XVI в. – 1657 г.) // Rocznik Orientalistyczny.– 1978б.– T. 40, z. 1.– Str. 49 69.
• Дашкевич Я., Трыярский Э. Три армяно кыпчакских записи львовского армянского духовного суда 1625 г. // Rocznik Orientalistyczny.– 1979.– T. 41, z. 1.– Str. 57 80.

Література про Ярослава Дашкевича

(за хронологією)

• Ярослав Романович Дашкевич: Біобібліогр. довід. / АН України. Інститут укр. археографії. Археогр. коміс. Київ, 1993. 84, [1] с. — (Наук.-довідк. вид. з історії України: Вип. 20).
• Людина з історії: 13 грудня Я. Дашкевичу виповнюється 70 років // За вільну Україну. Львів, 1996. 12 груд. (Чис. 145). Фотогр. Я. Дашкевича.
• Марра тшкіі: 36. наук. пр. на пошану Я. Дашкевича з нагоди його 70-річчя. Львів; Київ; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 1996. ~ 911 с. — Із змісту: Бібліографія праць Ярослава Дашкевича (1992—1996). — С. 7-32; Богачевська-Хом'як М. Наука — невід'ємна частина його .життя. — С. 32-39. — Передрук з: Україна. Наука і культура. — Київ, 1996. — Вип. 29. — С. 47-51; *Бутич І. Співпраця Ярослава Дашкевича з архівними установами України у 1950—1960 роки. — С. 809—822; Білокінь С. До питання про авторство "Словника українських псевдонімів11. Документи і матеріали: [Дашкевич-Деп]\ — С. 830—874; Штуль К. З0-літнє листування у просторі часу. — С. 904—907.
• Письменний II. Лідер сучасних «лицарів абсурду»: [До 70-річчя від дня народж. Я. Дашкевича] // Національна трибуна. Нью-Йорк, 1997. 4 трав. (Чис. 18). С. 5; Шлях перемоги. Київ; Мюнхен; Нью-Йорк, 1997. З квіт. (Чис. 14). Фотогр. Я. Дашкевича.
• Дашкевич Ярослав Романович // Хто є хто в українських суспільних науках: Довідник. -Київ, 1998. С. 104—105.
• Квіт С. Оксфордський стандарт // Шлях перемоги. Київ; Мюнхен; Нью-Йорк, 1998. 26 серп. (Чис. 34). Фотогр. Я. Дашкевича.
• Дашкевич Ярослав Романович // УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія). Київ, 1999. С. 401.
• Дашкевич Ярослав Романович // Хто є хто в Україні: [Біогр. довід.]. — Київ, 2000. -.С. 125.5
• Лось Й. Осягаючи суть національної історії: Я. Дашкевичу 75 // За вільну Україну. Львів, 2001. 12 груд. Фотогр. Я. Дашкевича.
• Сварник Г. Дашкевич Ярослав Романович // Українські архівісти: Біобібліогр. довід. / Упоряд. Т. В. Портнова. — Київ, 2002. — Вин. 2: 1940—1960-ті рр. С. 70-72. Фотогр. Я. Дашкевича.
• Дашкевич Ярослав Романович // УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія). 3-є вид., переробл. і доповн. — Київ, 2003. — С. 357.
• Ясь О. Дашкевич Ярослав Романович // Українські історики XX століття: Біобібліогр. довід. Київ; Львів, 2003. — С. 92-94. — (Сер.: Укр. історики; Вип. 2, ч. 1). Фотогр. Я. Дашкевича.
• Ясь О. В. Дашкевич Ярослав Романович // Енциклопедія історії України. Київ, 2005. Т. 2: Г-Д. С. 296. Фотогр. Я. Дашкевича.
• Історик совісті: Ярослав Дашкевич // Аргумент влада. — Львів, 2006. — 10-16 берез. (№ 9): Топ 100: Найвпливовіші особистості Львова. — С. 59. — Фотогр. Я. Дашкевича.
• ДАШКЕВИЧ ЯРОСЛАВ РОМАНОВИЧ

Посилання

• Правдива історія України буде написана // Виступ – 20 травня 1994 року в Києві, під час вручення премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів. Український тиждень