Двайт Ейзенгауер

Двайт Девід Ейзенгауер Dwight David Eisenhower
34-й президент Сполучених Штатів Америки
Час на посаді:
20 січня 1953 — 20 січня 1961
Попередник	Гаррі Трумен
Наступник	Джон Фітцджеральд Кеннеді
1-й Верховний Головнокомандувач Союзних військ в Європі
Час на посаді:
2 квітня 1951 — 30 травня 1952
Наступник	Метью Ріджвей
Народився	14 жовтня 1890(1890-10-14) Денісон, Техас
Помер	28 березня 1969(1969-03-28) (78 років) Вашингтон
Політична партія	Республіканська партія США
Дружина	Мемі Ейзенхауер
Релігія	Пресвітеріанство
Підпис

Президент Ейзенгауер в Овальному кабінеті Білого Дому 29 травня 1959 р.

Два́йт Де́від «Айк» Ейзенга́уер (також Двайт Айзенгавер, Дуайт Ейзенхауер; англ. Dwight David «Ike» Eisenhower); 14 жовтня 1890, м. Денісон, Техас — 28 березня 1969, Вашингтон) — американський військовий і державний діяч, 34-й Президент США, один з головних американських воєначальників Другої світової війни, генерал армії США (1944), кавалер багатьох нагород, зокрема радянського ордена «Перемога» (1945).

Ранні роки

Народився в сім'ї Девіда Ейзенгауера і Айди Елізабет Ейзенгауер. 1891 р. разом із батьками переїхав у місто Абилін, штат Канзас. Закінчив середню школу в 1909 р. і після цього вчився у військовій академії Вест-Пойнт з 1911 по 1915 рік. Близький друг Джорджа Сміта Паттона.

Рання військова кар'єра

Служив у піхоті до 1918 в різних військових таборах в Техасі і Джорджії. Протягом Першої світової війни став 3-м у керівництві нового танкового корпусу і отримав тимчасове звання підполковника в Національній Армії. Відбув війну, навчаючи танкові екіпажі в Пенсильванії. Після війни йому повернули попереднє звання капітана (він отримав звання майора декількома днями пізніше) перед переведенням в Форт-Мід, Меріленд, де він залишався до 1922. Його інтерес у питаннях ведення війни танками підсилили багато бесід з Джорджем Паттоном і іншіми воєначальниками танкових військ.

1922–1924 — служив у Зоні Панамського каналу під проводом генерала Фокса Коннера. Під опікунством Коннера навчався військовій історії та теорії і пізніше цитував величезний вплив генерала на його військові погляди. У 1925–1926 відвідував командно-штабний колледж (Command and General Staff College) у Форт-Левенворті, Канзас, а потім служив командиром батальйону у Форт Беннінг, Джорджія до 1927 р.

Далі служив у Американській комісії бойових пам'ятників, навчався у воєнному колледжі армії, (англ. Army War College) Карлайль-Барракс (1928), був виконавчим офіцером генерала Джорджа В. Мослі, помічника військового міністра (1929–1933). З 1933 по 1935 рік працював помічником начальника штабу армії генерала Макартура. Після цього він до 1939 року служив на Філіппінах, де був помічником військового радника місцевого уряду.

1936 — отримав звання підполковника. Повернувшись у США, у 1939–1941 рр. перебував на різних штабних посадах у Вашингтоні, Каліфорнії та Техасі. З березня по грудень 1941 — начальник штабу 3-ої армії у Форті Сема Х'юстона в Техасі. Після цього отримав звання полковника, а потім — бригадного генерала (вересень 1941).

Друга світова війна

У грудні 1941 року США вступили в Другу Світову війну. Спочатку Ейзенхауер займав керівні посади у відділі військового і оперативного планування в штабі армії, на чолі з генералом Джорджем Маршаллом. З листопада 1942 по жовтень 1943 року командував силами союзників при наступі у Східній Африці, Сицилії й Італії. Після Тегеранської конференції західні союзники відкрили «другий фронт» у Франції, й Ейзенгауер стає Верховним головнокомандувачем експедиційними силами. Він командував англо-американськими силами силами вторгнення в Нормандії 6 червня 1944 року, коли була розпочата Операція «Оверлорд». В грудні присвоєно звання генерала армії. Кавалер радянського ордену «Перемога» (1945).

Після Другої світової війни

Обраний від Республіканської партії 34-м президентом США 1952 року і переобраний через 4 роки. Перебував на посту президента у 1953–1961 рр.

Двайт Ейзенгауер проявив себе одночасно, і прекрасним стратегом, і відмінним державним діячем в координації Союзників під час, і після Другої світової війни.

У 1957 році наказав федеральному війську навести порядок і забезпечити расову інтеграцію у місті Літл-Рок.

Автор специфічного і довготривалого зовнішньополітичного курсу уряду США на Ближньому і Середньому Сході, відомого як «доктрина Ейзенхауера».

27 червня 1964 — урочисто відкрив пам'ятник Тарасові Шевченку у Вашингтоні.

У травні 1968 переніс 4-й інфаркт за останні 13 років. Лежав у військовому госпіталі Волтер-Рід у Вашингтоні, його дружина Меймі чергувала біля його ліжка. Помер 28 березня 1969 року — Меймі була поряд і тримала його за руку.

Див. також

• План Totality
• Національна система міжштатних та оборонних автомобільних магістралей ім. Двайта Д. Ейзенгауера

Посилання

• Двайт Ейзенгавер. Промова при відкритті пам'ятника Тарасові Шевченкові у Вашингтоні, 27 червня 1964 року
• Сергій Махун. Дуайт Девід Ейзенхауер — закутий у лати лицар // Дзеркало тижня, № 17, 30.04.2004
• Аркадій Сидорук. Генерал, який ненавидів війну // Дзеркало тижня, № 17, 30.04.2010

Попередник: Гаррі Трумен 1945 — 1953

34-й Президент США 20 січня 1953 — 20 січня 1961

Наступник: Джон Кеннеді 1961 — 1963