Два кольори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Два кольори» — популярна українська пісня, написана у 1964 році. Музика Олександра Білаша, слова Дмитра Павличка. Перший виконавець пісні — Анатолій Мокренко.

Історія створення[ред.ред. код]

Олеся Білаш, донька композитора Олександра Білаша, так розповіла історію створення пісні «Два кольори»:[1]

Батько з Павличком сиділи на якомусь з'їзді комсомолу. Було нецікаво, тому роздивлялися по залу. І раптом попереду побачив жіночку з накинутою на плечі хусткою: на чорному тлі — червоні троянди, такі яскраві, що просто очі виїдали.
— Бачиш оту жіночку? — спитав батько Павличка. — Дивись, яка хустка — червоне і чорне.
— Червоне — то любов, а чорне — то журба, — відповів Дмитро Васильович.

Вони потихеньку втекли із з'їзду, поїхали до Будинку творчості у Ворзелі. Написали пісню буквально за півгодини.

Текст пісні[ред.ред. код]

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними
Червоними і чорними нитками.

Приспів:

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Щасливії сумні мої,
Щасливі і сумні мої дороги.

Приспів:

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя,
І вишите моє життя на ньому.

Приспів:

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Олександр Гунько. Тато міг о п'ятій ранку зірватися й бігти до рояля // «Газета по-українськи» № 1186 за 04.03.2011.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]