Двигун Ванкеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роторно-поршневий двигун

Двигун Ванкеля, роторний бензиновий двигун, сконструйований німецьким інженером Феліксом Ванкелем (Felix Wankel, 1902-1988) у 1950-х. Працює за тим же принципом, що і чотиритактний бензиновий двигун, але такти проходять у різних секторах камери в просторі між стінками двигуна і трикутним поршнем-ротором. Двигун Ванкеля має простішу конструкцію і менші розміри, ніж поршневий чотиритактний двигун, при його використанні енергія обертання виникає відразу ж (без участі колінчатого вала).

Особливість двигуна - застосування тригранного ротора (поршня), що має вигляд трикутника Рело, що обертається усередині циліндра спеціального профілю, поверхня якого виконана по епітрохоїді (можливі й інші форми ротора і циліндра[1]).


Принцип дії[ред.ред. код]

Цикл двигуна Ванкеля: впускання (блакитний), стиснення (зелений), робочий хід (червоний), випускання (жовтий)
Анімаційне зображення чотирьох тактів

Двигун Ванкеля використовує чотирьохтактний цикл:

І такт: Паливно-повітряна суміш через впускне вікно надходить до камери двигуна

ІІ такт: Ротор обертається та стискає суміш, що запалюється електричною іскрою

ІІІ такт: Продукти горіння тиснуть на поверхню ротора, передаючи зусилля на циліндричний ексцентрик

IV такт: Ротор, що обертається, витискує відпрацьовані гази у випускне вікно

Деталі двигуна[ред.ред. код]

Файл:Rotor2.jpg
Деталі РПД

Переваги[ред.ред. код]

  • На 30–40% менше деталей
  • Мала відносна вага
  • Компактність
  • Велика тяга та еластичність
  • Можливість легкого переходу на водень

Недоліки[ред.ред. код]

  • Неповне згоряння паливо-повітряної суміші
  • Зменшення економності
  • Чистоти викидів
  • Неможливий дизельний РПД
  • Великі витрати масла для змащування

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Різні варіанти конструкції роторно-поршневого двигуна (англ.)

Посилання[ред.ред. код]