Двовимірний електронний газ
Двовимірний електронний газ або ДЕГ, представляє собою електронний газ, в якому частинки можуть рухатися вільно тільки в двох напрямах, а в третьому вони обмежені потенційною ямою. Потенціал обмеження (управління) може бути створеним за допомогою електричного поля, наприклад поля електроду затвору в МДН- транзисторах, або в області гетеропереходу між різними напівпровідниками. За аналогією з ДЕГ можна говорити про "двовимірний дірковий газ".
Якщо число заповнених "енергетичних підзон" в ДЕГ перевищує одну, то говорять про "квазідвовимірний газ".
Густина станів ДЕГ не залежить від енергії і дорівнює

де
і
— спінове та долинне виродження відповідно. Для арсеніду галію GaAs, який є однодолинним напівпровідником, виродження залишається тільки за спіном, тому густина станів запишеться у вигляді:

Важлива характеристика ДЕГ — рухливість електронів. Для збільшення рухливості в гетероструктурі з ДЕГ використовують нелегований прошарок матеріалу, який називають спейсером, щоб рознести в просторі іонізовані домішки та ДЕГ. Ця характеристика є визначальною при вивченні дробного квантового ефекту Хола. На сьогодні в GaAs структурах досягнуті значення рухливості 10 000 000 см²/Вс [1]. Дробний квантовий ефект Хола спостерігався вперше на екземплярі з рухливістю 90 000 см²/Вс [2].
Максимальна густина станів [ред.]
В більшості першоджерел густина станів використовується чисто формально, тому має сенс зробити практичну оцінку для двовимірної системи. Нехтуючи ефектами виродження маскимальна густина станів 2Д системи буде:

Тепер спробуємо переписати цей вираз, використовуючи поняття борівського радіуса (
)та борівського масштабу енергій (
):


де
стала тонкої структури, а
швидкість світла. Підставляючи ці значення в формулу (3), знаходимо максимальну густину станів:

де
борівський квант площі, а
- борівська густина станів. Таким чином, максимальна густина станів 2Д електронного газу збігається з борівським масштабом.
