Двійковий програмний інтерфейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Двійковий програмний інтерфейс, чи двійковий інтерфейс застосунків (англ. Application Binary Interface, англ. ABI) — низькорівневий інтерфейс взаємодії між прикладною програмою (чи будь-яким іншим типом програм) та операційною системою, бібліотеками або іншою програмою на даній платформі.

Визначення[ред.ред. код]

Двійковий програмний інтерфейс регламентує тип, розмір та вирівнювання типів даних, формат передачі аргументів під час виклику і завершення функції, формат системних викликів, формати виконуваних файлів, файлів бібліотек, об'єктних файлів і т. п. Деякі ABI описують перетворення імен функцій наприклад в C++ та підтримку винятків.

Двійковий програмний інтерфейс відрізняється від прикладного програмного інтерфейсу (англ. API) тим, що API визначає інтерфейс взаємодії на рівні джерельного коду, забезпечуючи можливість компіляції коду на будь-якій платформі. У свою чергу, ABI дозволяє скомпільованому об'єктному коду функціонувати без змін на будь-якій платформі, де використовується та ж конфігурація ABI.

Див. також[ред.ред. код]

Прикладний програмний інтерфейс