Двірець (Шепетівський район)
| село Двірець | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Громада | Ізяславська міська громада |
| Облікова картка | село Двірець |
| Основні дані | |
| Засноване | 1500 |
| Населення | 580 осіб (2001) |
| Площа | 2,519 км² |
| Густота населення | 230,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30341 |
| Телефонний код | +380 03852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′11″ пн. ш. 26°34′34″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
241 м |
| Водойми | р. Горинь |
| Відстань до обласного центру |
Хмельницький — 118 км |
| Найближча залізнична станція | Двірецький |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 |
| Карта | |
  Двірець | |
 Двірець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Двіре́ць — село в Україні, у Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 580 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване в західній частині громади, на правому березі річки Горинь, за 32 км (автошляхом місцевого значення) на захід — південний захід від центру громади, та за 118 км (автошляхами Н03, Н25 та Н02) на північ від обласного центру.
Сусідні населені пункти:[1][2]
На південний захід від села розташована комплексна пам'ятка природи Урочище «Жолоби».
Історія[ред. | ред. код]
Вперше згадується у документі під 1501 роком, як власність князя Івана Юрійовича Заславського.
У селі було розпочато написання Пересопницького євангелія[3][4][5][6].
У третій чверті XVI століття у селі діяв чоловічий монастир Успення Пресвятої Богородиці[7].
1887 року село належало до «Білогородського ключа» славутських маєтків[8] князів Санґушків. Тоді у селі працювали фабрика лікерів та одеколону, бровар і водяний млин.
У 1906 році село Білогородської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 7. Дворів 286, мешканців 1890[9].
За переписом 1911 року в селі нараховувалося 2187 жителів, діяли 2-класна школа, дерев'яна церква з 1774 року, горілчана крамниця, млин (150 тисяч пудів річного помолу), кооператив. 1916 року збудовано нову шкільну будівлю.
Під час німецько-радянської війни в Двірці діяло підпілля ОУН. 26 лютого 1944 року німецькі війська підпалили село.[10]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Ізяславської міської громади.[11]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізяславського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[12]
Населення[ред. | ред. код]
| Роки | 1906 | 2001 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення, осіб | 1890 | ▼580 | ▼494 | ▼485 | ▼470 | ▼456 |
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Станом на 2006 рік у центрі села біля будинку культури стояло погруддя Леніну.[5] На обліку також перебував бюст Чапаєва[16].
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- генерал-майор І. Д. Горпинюк, деякий час жив тут.
- російський письменник Овчарук Степан Ананійович.[10] У романі «Полин» Степан Овчарук змальовує життя малої батьківщини в 1960-70 роки[17].
Зображення[ред. | ред. код]
-
Маримон у селі Двірці -
Сільська школа
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Двірець (топографічна карта). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ Аркуш карти M-35-66 Славута. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
- ↑ Гнатенко Л. А. Пересопницьке Євангеліє [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 138. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- ↑ І. П. Чепіга. Пересопницьке Євангеліє [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
- ↑ а б Петро Кралюк. Там, де писалося Пересопницьке Євангеліє. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 9 вересня 2013.
- ↑ Двірцеві люди — про Пересопницьке Євангеліє [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]. «Україна молода»
- ↑ Романовська А., Федотов В. Знаки часу. Звідки «хвилі» в Пересопницькому Євангелії? // Наукові записки. Випуск ІХ. Ч. 1.— Рівне, 2011.— С. 162—168.
- ↑ Dworzec (16)… S. 237.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ а б в Паспорт територіальної громади Двірецької сільської ради (doc). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2011.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 71. Архівовано з джерела 19 грудня 2014
- ↑ Чисельність населення населених пунктів Хмельницької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2013.
- ↑ Паспорт Двірецької територіальної громади. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ Наталія Майнгардт-Гоголь. Охорона і облік культурної спадщини у Хмельницькій області: Заславщина. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 19 листопада 2010.
- ↑ Степан Овчарук. Полынь. — СПб. : Павел, 2009. — 628 с. — ISBN 978-5-903097-74-6. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Dworzec (16) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 237. (пол.).— S. 237. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Хмельницька обласна рада. Ізяславський район. Паспорт територіальної громади Двірецької сільської ради (doc)
- Село Двірець // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Погода в селі Двірець [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Список населених пунктів України, Хмельницька область [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Двірець (карта) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
| ||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
,%20Белорусь)/M35-066%20%20%20СЛАВУТА%20%2084-87%20%20(150dpi).jpg){kind=link}