Двірцева площа (Санкт-Петербург)
| Двірцева площа Санкт-Петербург |
||
 |
||
| Місцевість | Центр | |
| Район | Центральний | |
| Історична інформація | ||
|---|---|---|
| Колишні назви | Дворцовий луг, пл. Урицького | |
| Назва радянського періоду (українською) | площа Урицького (1918-1944) | |
| Назва радянського періоду (російською) | площадь Урицкого | |
| Загальна інформація | ||
| Координати | 59°56′21″ пн. ш. 30°18′57″ сх. д. / 59.93917° пн. ш. 30.31583° сх. д. | |
| Транспорт | ||
| Найближчі станції метро | Невський проспект, Адміралтейська | |
| Тролейбуси | 5, 10, 1 | |
| Зупинки громадського транспорту | Дворцова пл. | |
| Будівлі | ||
| Будівлі | Зимовий палац | |
| Архітектурні пам'ятки | Зимовий палац, Будинок Генерального штабу | |
| Пам'ятники | Олександрівська колона | |
| Заклади культури | Ермітаж | |
Двірцева площа (рос. Дворцовая площадь) — центральна площа Санкт-Петербурга, розташована у центрі міста.
З історії XVIII століття[ред.]
Формуватися площа почала з часів заснування міста. Сюди виходили фасади палаців адмірала Апраксіна Ф. М., Рагузинського С. В. та ін., а також службові флігелі та пишні брами. Дерев'яний палац Апраксіна почали будувати ще з 1705 року. З міркувань протипожежної безпеки багатий Апраксін у 1712 започаткував кам'яну будівлю.
1728 року бездітний і старий Апраксін заповів свій палац імператорській родині. З цього періоду тут мешкали імператори Росії.
На замову імператриці Єлизавети архітектор Франческо Бартоломео Растреллі розпочав перебудову і розширення Зимового палацу. Встигли зробити лише сам палац і оздобити деякі інтер'єри. Єлизавета померла, не дочекавшись завершення робіт.
За попереднім планом Растреллі палац мав круглу площу з циркумференціями, що не встигли побудувати. Нова імператриця Катерина II відсторонила Растреллі від палацових робіт, а смерть майстра унеможливила виконання його задумів. Тривалий час площа мала нерегулярний, майже неохайний вигляд.
З історії XIX століття[ред.]
До забудови площі звернулися лише на початку 19 ст., коли запроектували і вибудували напівкруглу будівлю Генерального штабу (арх. К. І. Россі). Вісь Генерального штабу збігається з віссю Зимового палацу Растреллі, але побудовано його так, щоби ніде штаб не затуляв будівлю палацу. Тим паче, що вони не схожі за стилем ні в чому. Довершив вигляд Палацової площі монумент на честь імператора Олександра Першого, так званий Олександрійський стовп(арх О.Монферран) в стилі ампір.
Площу прикрашають Зимовий палац, Олександрійська колона та Будинок Генерального штабу.
Від площі бере початок Невський проспект — центральна вулиця Петербурга.
Джерела[ред.]
- «Эрмитаж.История и архитектура зданий»,Л, «Аврора», 1974 (рос)
- Аркин Д.Е.«Образ архитектуры и образы скульптуры», М, «Искусство», 1990 (рос)
- Тарановская М.З.«Россі», Л,Стройиздат, 1981, (рос)
