Дебора Ліпштадт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дебора Ліпштадт
англ. Deborah Esther Lipstadt
Народився 18 березня 1947(1947-03-18) (67 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки
Галузь наукових інтересів Історія Голокосту
Заклад Університет Еморі
Alma mater Університет Брандейса
Науковий ступінь Доктор філософії з історії

Дебора Ліпштадт (англ. Deborah Esther Lipstadt; 18 березня 1947, Мангеттен, Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки) — американський історик та дослідник Голокосту. Доктор філософії з історії, професор Інституту новітньої єврейської історії та вивчення Голокосту в Університеті Еморі в Атланті, голова академічного комітету Американського меморіального музею Голокосту[1]. У 1994 році президент США Білл Клінтон призначив Дебору Ліпштадт до американської «Ради пам'яті жертв Голокосту», де вона пропрацювала два терміни[2].

Дебора Ліпштадт народилася 18 березня 1947 року в родині єврейських емігрантів з нацистської Німеччини і виросла в Нью-Йорку. Вона закінчила міський коледж Нью-Йорка, отримала ступінь магістра та доктора філософії з історії в Університеті Брандейса.

Професійна діяльність[ред.ред. код]

Професор Ліпштадт відома тим, що веде наукову полеміку з заперечувачами Голокосту. У 1993 році вона видала книгу «Denying the Holocaust: The Growing Assault on Truth and Memory», присвячену цій проблемі[3].

У 1996 році один з персонажів цієї книги, письменник Девід Ірвінг подав позов у британський суд на Дебору Ліпштадт та видавництво Пінгвін Букс, зі звинуваченням в наклепі і нанесенні збитку своєї наукової та ділової репутації.

Суд привернув велику увагу громадськості, причому не тільки у Великій Британії[4]. Справа тривала кілька років. Хоча британські закони покладають тягар доказів на відповідача, Ліпштадт та видавництво за допомогою ряду провідних експертів з історії Третього Рейху переконали суд, що Ірвінг маніпулював документами, підтасовував історичні факти і мотивом до цього слугували його антисемітські переконання[5].

На цьому суді вперше в історії були публічно оголошені уривки з раніше не опублікованих щоденників нацистського злочинця Адольфа Ейхмана[6].

11 квітня 2000 року суд оголосив 333-сторінковий вердикт[4]. Претензії Ірвінга були відкинуті, він отримав вимогу сплатити 3 млн фунтів в якості компенсації судових витрат[7][8].

Однак, незважаючи на постійну боротьбу з заперечувачами Голокосту, Дебора Ліпштадт не підтримує заборону на висловлювання, що заперечують Голокост або покарання за них.

«Я прихильниця такої неприємної дрібниці, як свобода слова, і мене дуже турбує, коли уряди обмежують її»[9].

У лютому 2007 року, Ліпштадт вперше використала неологізм «м'яке заперечення» на щорічному благодійному бенкеті Сіоністського об'єднання в Лондоні. Говорячи про книгу Джиммі Картера «Палестина: мир, а не апартеїд» вона заявила:

«Коли колишній президент Сполучених Штатів пише книгу по ізраїльському-палестинській кризі та поміщає хронологічну таблицю на початку книги, щоб сприяти розумінню ситуації, і в цій хронології не вносить нічого істотного між 1939 і 1947 роками, то це м'яке заперечення»[10].

Надалі Ліпштадт використовувала даний термін для позначення заперечення Голокосту тими, хто визнає саму подію в цілому, однак намагається применшити її масштаби і унікальність шляхом умовчання істотних аспектів або некоректних порівнянь з іншими подіями[11][12].

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Deborah E. Lipstadt. Beyond Belief: The American Press and the Coming of the Holocaust 1933—1945. 1993. ISBN 0-02-919161-0. (англ.)
  • Lipstadt D. Denying the Holocaust: The Growing Assault on Truth and Memory. — ISBN 978-0-14-024157-0.
  • Deborah E. Lipstadt. History on Trial: My Day in Court with David Irving. 2005. ISBN 0-06-059376-8. (англ.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кто такая д-р Дебора Липштадт?
  2. Hebrew Union College-Jewish Institute of Religion News & Publications. «Third Annual Bamberger Memorial Lecture with Deborah E. Lipstadt (22/11/2005)» (англійською). Архів оригіналу за 2013-07-12. 
  3. Deborah Lipstadt, Denying the Holocaust: The Growing Assault on Truth and Memory, Penguin, New-York, 1993; London, 1994 (англ.)
  4. а б Одна, но пламенная страсть
  5. R. J. Evans, Lying about Hitler. History, Holocaust, and the David Irving Trial, Basic Books, New York, 2001 и R.J. van Pelt, The case for Auschwitz: Evidence from the Irving Trial, Indiana University Press, 2002. (англ.)
  6. Эйхмана процесс
  7. Індустрія наклепу
  8. Девід Ірвінг — винний
  9. Евросоюз планирует принять спорный закон против отрицания геноцида
  10. Quoted by Jonny Paul, «Holocaust Scholar Warns of New 'soft-core' Denial» The Jerusalem Post(англ.).
  11. Lipstadt lecture to focus on Holocaust denial, libel suit
  12. Denying the deniers: Q & A with Deborah Lipstadt