Дебрецен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дебрецен
Debrecen
Coa Hungary Town Debrecen.svg Bandera de Debrecen.svg
Герб Прапор
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Гайду-Бігар
Регіон Північний Великий Альфельд
Перша згадка 1235
Населення 208 016
Площа 461,25 км²
Густота населення 442.53 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 4000
Телефонний код +36-52
Географічні координати 47°31′48″ пн. ш. 21°38′21″ сх. д. / 47.53000° пн. ш. 21.63917° сх. д. / 47.53000; 21.63917Координати: 47°31′48″ пн. ш. 21°38′21″ сх. д. / 47.53000° пн. ш. 21.63917° сх. д. / 47.53000; 21.63917
Місцева влада
Веб-сторінка debrecen.hu
Карта
Дебрецен (Угорщина)
Дебрецен
Дебрецен

Де́брецен (угор. Debrecen)  — друге за розміром місто в Угорщині. Розташоване за 220 кілометрів на схід від Будапешта, за 50 кілометрів на південь від Ніредьгази. Місто є адміністративним центром медьє (провінції) Гайду-Бігар. Населення - 206 225 людей (2009).

Назва[ред.ред. код]

Вперше у літописних джерелах місто згадується у 1235, як "Debrezun". Є припущення, що ця назва полоцького походження. Назва міста на інших мовах: Дебречін (Debreţin) румунською, німецькою Дебрецин (Debrezin) і сербською Дебрцин.

Розташування та транспорт[ред.ред. код]

Мерія

Дебрецен розташований в історичному регіоні Великий Альфельд (який є частиною Середньодунайської рівнини) за 220 кілометрів на схід від Будапешта, за 50 кілометрів на південь від Ньїредьхази. За 30 кілометрів на схід проходить румунський кордон. Дебрецен зв'язаний кількома автошляхами з Будапештом (автобан M35 і шосе E60, через Сольнок), Мішкольці, румунським містом Орадя. Магістраль Е573 йде з Дебрецена через Ньіредьхаза в український Чоп і далі на Ужгород.

Через місто проходить залізниця Чоп - Дебрецен - Солнок - Будапешт. Час в дорозі на поїзді від столиці до Дебрецену - близько 3 годин.

Поруч з Дебреценом розташований міжнародний аеропорт, другий за величиною в країні після будапештського. Аеропорт був відкритий для комерційних польотів у 2001 році на базі реконструйованого аеродрому колишньої радянської військової бази, роком пізніше з нього почали виконуватися міжнародні рейси.

Міський транспорт Дебрецена представлений автобусною та тролейбусною мережами та єдиною трамвайною лінією.

У довгостроковій перспективі, близькість Дебрецена до України і Румунії можуть дозволити йому розвиватися як важливий торговельний та транспортний центр.

Температура[ред.ред. код]

Клімат Дебрецен
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 0,6 4,1 10,4 16,6 21,7 24,6 26,5 26,1 22,4 16,5 8,5 2,6 12
Середній максимум, °C −2,6 0,2 5,1 10,7 15,8 18,7 20,3 19,6 15,8 10,3 4,5 −0,2 10
Середня температура, °C −5,5 −3 0,6 5,4 10,1 13,1 14,4 13,7 10,3 5,3 1,3 −2,8 5,2
Середній мінімум, °C −6,8 −5,9 −1,7 4,9 10,6 14 15,3 14,6 9,9 4,6 −0,3 −4,2 4,6
Абсолютний мінімум, °C −31,1 −32,2 −24,9 −10,4 −2,4 2,4 5,8 3,3 −2,9 −17,8 −21,9 −30 −32,2
Норма опадів, мм 55 82 146 191 239 250 282 261 201 160 70 45 165
Джерело: Országos Meteorológiai Szolgálat(угор.)

Історія[ред.ред. код]

Центр міста з висоти пташиного польоту

Перш ніж угорці заняли територію нинішньої Угорщини, на цієї площі жили різні племена. Місто утворилось в результаті злиття невеликих сіл у цьому районі.

В 1361 король Угорщини Людвік I Великий надав громадянам Дебрецену право вибору судді міста і ради. Це відкрило нові можливості для міста. До початку 16 століття Дебрецен був важливим містом ринку. Король Сигізмунд, імператор Священної Римської імперії, в рамках договору з сербського правителя Стефана Лазаревича Despotus, дав йому Дебрецен як подарунок у вересні 1411. Через рік після смерті Лазарович в 1426, владика Дебрецен став Despotus Джюрадя Бранкович Сербії, succesor Стефана. Між 1450 і 1507, було домену сім'ї Хуньяді.

За часів Османської імперії, близькість знаходження до кордону, не маючи місто або фортеця стін, Дебрецен часто виявився у важкій життєвій ситуації, і місто було врятовано лише дипломатичні здібності своїх лідерів. Іноді місто було захищене Османської імперії, іноді католицьких європейських правителів або Франциск II Ракоці, князь Трансільванії. Це призвело жителі міста, щоб бути відкритою і Дебрецен обняв протестантської Реформації досить рано, заслуживши прізвисько "кальвіністський Рим". У цей час жителі міста були в основному угорських кальвіністів. Дебрецен став санджак між 1541-1693 і впорядкованого межує eyalets в Будін (1541-1596), Egri (1596-1660) і ВАРАТ (1660-1693), як "Debreçin".


У 1673 році в Дебрецен з Габсбурзької імперії були вислані 40 протестантських пасторів, після чого ідеї Реформації широко поширилися в місті. Дебрецен отримав неофіційне ім'я «угорська Женева» і досі залишається найбільшим центром угорського кальвінізму. Римсько-католицька церква змогла повернутися в місто лише у 1715 році, коли був побудований монастир ордену піарів і собор св. Анни.

У 1693 Леопольд I, імператор Священної Римської імперії дарував Дебрецену статус вільного королевського міста. У цей час місто стало важливим культурним, торгівельним та сільськогосподарським центром, багато майбутніх вчених і культурних митців вчилися у протестанському коледжі (предтеча сьогоднішнього університету Дебрецена).

У 1849 Дебрецен опинився в епіцентрі Угорської Революції 1848-1849 років - сюди з Будапешту втекли члени угорського революційного уряду. У квітні 1849 у Великій (кальвіністській) церкві (Nagytemplom угорською) розпочалося засідання Державних зборів, на якому Лайош Котуш зачитав декларацію про угорську незалежність. На той час місто фактично стало столицею держави. Дебрецен також став місцем завершення війни за незалежність: на західній околиці міста, армія Російської імперії - союзниці Габсбургів - розгромила угорські війська.

Після придушення революції Дебрецен став знову повільно розвиватися. У 1857 році була завершена залізнична лінія між Будапештом та Дебреценом, і незабаром місто стало важливим залізничним вузлом. Були побудовані нові школи, лікарні, церкви, фабрики, заводи, банки; були розбиті нові парки; почало зростати населення і разом з цими змінами, Дебрецен більше не сприймався як занедбане провінційне місто. У 1884 році Дебрецен стає першим угорським містом, в якому з'явився паровий трамвай.

Після Першої світової війни Угорщина втратила значну частину своєї східної території на користь Румунії. Дебрецен знову опинився недалеко від державного кордону. У 1919 році, протягом невеликого відрізку часу, місто находилось під окупацією румунських військ. Основним напрямком розвитку міста, став туризм. Багато будівель (у тому числі критий басейн і перший стадіон в Угорщині) були побудовані в Центральному міському парку, Nagyerdő ("Великий ліс"). Було завершено будівлю університету. Великі пасовища Hortobágy, які знаходились на околиці Дебрецену, стали визначною туристичною пам'яткою.

Гостиница Золотий Бик

Під час Другої світової війни, Дебрецен був майже повністю знищений. У жовтні 1944 на околицях міста відбулася Дебреценська операція, після якої 50% будинків було знищено, а ще 20% зазнали значних пошкоджень. Після 1944 року Дебрецен, на короткий час, знову став столицею Угорщини. Зі встановленням соціалістичного строю, установи та маєтки Дебрецену були переведені у державну власність. Відбудова міста тривала до 60-х років. У наступні десятиліття Дебрецен був третім за величиною містом Угорщини (після Будапешту та Мішкольцу), але після промислової кризи 90-х років (яка боляче вдарила по Мішкольцу і призвела до відтоку звідти працездатного населення), став другим містом Угорщини за населенням.

Населення[ред.ред. код]

Етнічні групи (перепис 2001 року)

Релігії [1]

Динаміка кількості жителів:

  • 1850 - 30 306
  • 1857 - 36 283
  • 1869 - 46 111
  • 1880 - 51 122
  • 1890 - 56 940
  • 1910 - 87 221
  • 1920 - 97 933
  • 1930 - 111 778
  • 1940 - 119 608
  • 1950 - 110 963
  • 1960 - 129 834
  • 1970 - 162 313
  • 1980 - 191 494
  • 1989 - 219 251
  • 1990 - 212 235
  • 2000 - 203 648
  • 2008 - 205 484
  • 2009 - 206 225
  • 2010 - 207 270

Освіта[ред.ред. код]

Університет Дебрецену - один з найвідоміших навчальних закладів Угорщини. Він був заснований у 1538 році, як Кальвіністський коледж. Продягом наступних столліть, цей заклад, був одним з ключових вищих навчальних установ країни. У 1912 році він був трансформован у Королівський університет.

Головний корпус Університета Дебрецена.

У 2000 році в його склад були включени Сільськогосподарський Університет, Медичний Університет і Університет імені Л. Кошута. Таким чином, утворившийся об'єднаний Універтситет Дебрецену складається з 11 факультетів і 2 коледжів. Тут навчаються понад 20 000 студентів.

Будівля головного корпусу університету, отримала визнання, як видатний твір архітектури.

Спорт у Дебрецені[ред.ред. код]

Місто є домівкою для сильнішого угорського клубу сучасності - ВСК Дебрецен, який за останні шість років - п'ять разів ставав чемпіоном країни. Арена клубу - «Stadion Oláh Gábor Út» розташован у Міському парку (Nagyerdő), на вулиці Oláh Gábor і має місткість у 10 тисяч глядачів. Кольори команди: червоний та білий.

В останнє десятиліття, у місті відбулося кілька міжнародних спортивних змагань. У липні 2001-го тут відбувся другий "Всесвітній молодіжний чемпіонат з легкої атлетики" (World Youth Championships in Athletics); у 2002 - "Чемпіонат Світу з художньої гімнастики" (World Artistic Gymnastics Championships). У жовтні 2006, вулиці Дебрецену стали місцем проведення "Першого Світового Чемпіонату з вуличного бігу" (2006 IAAF World Road Running Championships).

Дебрецен був одним з кандидатів на проведення перших Літніх Юнацьких Олімпійських Ігор 2010 року, але програв Сингапуру.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

  • Велика Церква Дебрецену (Nagytemplom) Кальвінистський собор, побудован у стилі неокласицизм у 1821 році. Найбільший протестантський храм Угорщини.
  • Кафедральний собор св. Анни. (Szent Anna templom) Католицький собор, зведений у 1715 році.
  • Греко-католицька церква. (Attila téri görög katolikus templom) Споруджена у 1910 році у візантійському стилі.
  • Будівля готелю Золотий Бик. (Az Aranybika Hotel) Найстаріший готель Угорщини.
  • Міський парк (Nagyerdő) У парку розташован комплекс з термальнимим ванами та басейном.
  • Музей Дері (Déri Múzeummal) (художня колекція містить твори Мігая Мункачі (Mihály Munkácsy); серед експонатів є артефакти з Стародавнього Єгипту)
  • Квітковий карнавал Дебрецену, відбувається щороку 20 серпня
  • Хортобадь (Hortobágy) - Національний парк, розташований за 40 кілометрів від Дебрецену. Парк включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

В піснях[ред.ред. код]

Як ішов я з Дебречина додому,
Тай зайшла ми чорна кура дорогу.
Ой, іди ти, чорна куро, додому,
Не заважай, не заважай по дорозі нікому.
Як ішов я з Дебречина до Хуста
Тай знайшов я вишиваную хустку
Ой, ци мила ци не мила ю шила
Лем би вона, лем би вона, вишивати любила.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «2001 Census». Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 03-07-2010. 

Шаблон:Адміністративно-териториальний поділ Угорщини

Посилання[ред.ред. код]