Дев'ятники
| село Дев'ятники | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Ходорівська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 398 осіб |
| Площа | 1,96 км² |
| Густота населення | 203,06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81711[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′35″ пн. ш. 24°16′30″ сх. д. / 49.52639° пн. ш. 24.27500° сх. д.Координати: 49°31′35″ пн. ш. 24°16′30″ сх. д. / 49.52639° пн. ш. 24.27500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
271 м |
| Водойми | р. Луг |
| Відстань до обласного центру |
47 км |
| Відстань до районного центру |
56 км |
| Найближча залізнична станція | Ходорів |
| Відстань до залізничної станції |
16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Львівська обл., Стрийський р-н, м. Ходорів |
| Карта | |
  Дев'ятники | |
 Дев'ятники | |
| Мапа | |
| |
Дев'я́тники — село у складі Ходорівської міської об'єднаної територіальної громади, у Стрийському районі, Львівської області. Населення становить 398 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване воно на південних схилах головного європейського вододілу, який у цій місцевості називається Опіллям.
Топоніміка[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (Серпень 2023) |
В одному з рукописних географічно-статистичних довідників з описами місцевостей Галичини в 1833 році була зафіксована народна легенда про те, що назва села Дев'ятники походить від того, що колись жінка народила тут дев'ятеро дітей зразу і всіх їх виростила. Безперечно, коріння села сягає ще дохристиянського часу в Україні. Не виключено, що назва села Дев'ятники може бути пов'язана з однією міфологічною фігурою давньоруського пантеону богів.
Історія[ред. | ред. код]
Історик Михайло Брик (1922−1980), який походив з Дев'ятників, у своїй книзі «Там наша молодість цвіла» виданій в 1970 році, зазначив, що Дев'ятники в епоху існування племінного державного утворення білих хорватів мали назву Дев'янослав. Центром цієї держави було місто Звенигород.
На жаль, час знищив давні документи і доводиться констатувати, що перша письмова згадка про село Дев'ятники припадає на 1404 рік.
Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикт) з Кухар[2].
20 листопада 1447 року в книгах галицького суду згадується Франциск з Дев'ятників[3].
16 травня 1900 року о 6-й годині вечора в селі Дев'ятниках відбулося відкриття читальні товариства «Просвіта». На збори прибув о. Донатович і громадський діяч із Бертишева Дмитро Дикий[4].
У 1920 році село перейшло до споляченої української родини графів Шептицьких, які володіли ним ще до скасування панщини. Історик Никола Андрусяк у дослідженні «Історія Ярова та околиць» зазначив, що в 1848 році на засідання бережанської «Руської Ради» прибув пан Йосиф Шептицький (Йосиф Гаврило Шептицький, 1806—1855[5]) з Дев'ятник і публічно заявив, що повертається до народності своїх предків, тобто починає себе вважати українцем.
Згідно з розповіддю, Василь Заставний (псевдо «Шершень») у 1944 році став кущовим провідником ОУН, керуючи підпільною роботою на території кількох сіл тодішнього Новострілищанського району. Приблизно у той час підлеглий Заставному самооборонний кущовий відділ, а також боївка служби безпеки Миколи Сорокаліта провели бій з підрозділом НКВС. Цей бій надихнув до написання пісні «Лента за лентою». На постою в лісі біля села Дев'ятники Микола Сорокаліта написав текст, до якого Василь Заставний підібрав мелодію[6], «Люлька»[7].
22 грудня 1944 року в лісі поблизу сіл Юшківці та Дев'ятники група з 9 чоловік (Йосип Позичанюк, Богдан Вільшинський, І. Капало та ін.), яка йшла на зустріч з Р. Шухевичем, натрапила на облаву загону НКВС, що налічував близько 300 чекістів.
17 березня 1945 року у церкві села [8]) Марія Юрчак одружилась з Петром Дужим.
У червні 1945 року внаслідок оточення криївки в селі спецгрупою НКВС загинув Михайло Медвідь — діяч ОУН, один з організаторів та керівників УПА-Північ.
22 жовтня 1949 року у лісі біля села Дмитро Цура взяв шлюб із Марією Кучер.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Священномученика Йосафата (1904, УГКЦ, мурована).
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460312, розташована у приміщенні народного дому.
Результати[ред. | ред. код]
- зареєстровано 263 виборці, явка 52,85%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 27,34%, за «Європейську Солідарність» — 20,14%, за «Слугу народу» — 15,11%.[9] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 52,55%, за Володимира Гаврона (Голос) — 15,33%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,95%[10].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Брик Михайло — український письменник, вчений, педагог.
- Дякон Ярослав Андрійович — голова СБ ОУН
- Сусік Дмитро Петрович — діяч ОУН.
- Анджей Шептицький — польський вчений-ентомолог, професор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. [Архівовано 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Пшик В. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3—4 (51—52) (березень—квітень). — С. 6—7.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — № 1867. — S. 164. (лат.)
- ↑ Матеріали з історії бібліотек Жидачівщини [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Жидачівщина бібліотечна.
- ↑ Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238—239. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- ↑ Василь Заставний «Шершень» - автор музики до пісні «Лента за лентою». www.newtime.lviv.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Створена на Жидачівщині 70 років тому пісня «О лента за лентою набої подавай…» стала улюбленою для сучасних захисників України. khodoriv.info (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Лариса Іванців, Мирослава Дужа-Задорожна (2016). Петро Дужий. Відоме й незнане (українська) . Львів: Видавничий дім "Панорама". с. 66. ISBN 9786177227129.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Dziewiętniki, wś, pow. Bóbrka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 291. (пол.) — S. 291—292. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Дев'ятники [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||