Девіація частоти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Девіація частоти

Девіа́ція частоти́ — найбільше відхилення частоти модульованого радіосигналу за частотної модуляції від значення його несучої частоти. Ця величина дорівнює половині смуги хитання, тобто різниці максимальної та мінімальної миттєвих частот. При великих індексах модуляції смуга хитання і ширина спектра ЧМ-сигналу приблизно рівні. Одиницею девіації частоти є Герц (позначається Гц, Hz), а також кратні йому одиниці.

Інші величини, що характеризують ЧМ-сигнал[ред.ред. код]

Індекс частотної модуляції — відношення девіації частоти до частоти модулюючого сигналу.

Метрологічні аспекти[ред.ред. код]

Вимірювання[ред.ред. код]

Для вимірювання девіації частоти використовуються девіометри. Існує також непрямий метод вимірювання — за допомогою функцій Бесселя, що забезпечує високу точність. Еталонними мірою девіації частоти є спеціальні перевірочні установки — калібратори вимірників девіації частоти.

Еталони[ред.ред. код]

Державний первинний еталон одиниці девіації частоти частотно-модульованих коливань перебуває в ННЦ «Інститут метрології».

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]