Девід Фостер Воллес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Девід Фостер Воллес
David Foster Wallace
Девід Фостер Воллес
Девід Фостер Воллес
Дата народження 21 лютого 1962 року
Місце народження Ітака, США
Дата смерті 12 вересня 2008 року
Місце смерті Клермонт, США
Громадянство США
Мова творів англійська
Рід діяльності Письменик
Жанр оповідання, роман

Девід Фостер Воллес - (англ. David Foster Wallace, 21 лютого 1962, Ітака — 12 вересня 2008, Клермонт) - американський романіст, новеліст, есеїст, філософ, один з найбільш новаторських письменників кінця 20, початку 21 століття. Найбільш відомий романом «Нескінченний жарт» (1996), який журнал Time включив до числа ста найкращих англомовних романів ХХ століття.

Біографія[ред.ред. код]

Девід Фостер Воллес народився 21 лютого 1962 в Ітаці, США. Батько - Джеймс Дональд Воллес, філософ, професор Іллінойського університету. Мати - Саллі Фостер Воллес, викладач-англіст, професор Паркленд-коледжу в Шампейні. Девід навчався в Шампейні, потім в Урбані, в школі захоплювався тенісом. Закінчив Амхерстський коледж, який закінчив у свій час і його батько. У коледжі вивчав філософію, англійську мову і літературу, захистив диплом з модальної логіки, відзначений премією, а потім - з англійської мови та літератури. Обидва дипломи отримали високу оцінку. У 1987 році отримав ступінь магістра витончених мистецтв (словесність) в університеті Арізони. З 2002 викладав у Помона-коледжі в Клермонті. У 2004 одружився з художницею Карен Грін. Любив собак, часто підбирав бездомних собак. Протягом багатьох років страждав важкими депресіями, лікувався різними засобами, зокрема електрошоковою терапією. Після того як він почав відчувати серйозні побічні ефекти від медикаментів, у червні 2007 року за порадою лікаря перестав їх приймати. Коли він повернувся до медикаментозних засобів, вони вже втратили свою ефективність. В останні місяці його депресія особливо посилилася. 28 вересня 2008 покінчив життя самогубством (повісився).

Коли Девіду було 5 років, батько читав йому "Мобі Діка", мати завжди театрально кашляла, коли її діти робили граматичні помилки у мовленні чи на письмі. Коли Девіду було 9 років, він вперше переніс "депресивні відчуття", які його матір назавала "чорною дірою з зубами". Депресивні настрої минали, але хлопчик залишався неспокійним. У підлітковому віці юнак намагався займатися тенісом та досліджувати дівчат, але це було набагато важче, ніж дослідити траекторію руху відбитого тенісною ракеткою м'яча. Хлопець дивився багато телебачення. Однак, він досяг неабияких вершин у навчанні, вважав це основними його перемогами і пишався цим.

David-Foster-Wallace-in-1-010.jpg

Воллес поїхав у Амхерст, престижний гуманітарний коледж у штаті Масачусетс. Закінчив його з найкращими балами у класі і став культовою особою у своєму кампусі. Але Волеес все частіше став відчувати напади депресії. Йому поставили діагнос "апатична депресія" і рекомендували вживати Нарділ. Письменник вживав його протягом майже всього життя. В Амхерсті юнаку дуже подобалась технічна філософія та математичний аналіз, але він недостатньо добре розумівся на точних науках, тому перейшов до постмодерністської фантастики.

Його життя складалося з написання нових творів та депресій, які відступали у час перебування письменника в реабілітаційних центрах.Відмова від нарділа була відіграла вирішальну роль у його житті. Він повісився у віці 46 років на решітці у гаражі, де писав свої твори. Перед цим залишив останню записку дружині.

Роман «Мітла системи» (The Broom of the System)[ред.ред. код]

Перший роман Девіда Фостера Воллеса, опублікований у 1987 році. Воллес заявив, що ідея роману виникла з коментаря його давньої знайомої. Вона сказала, «цей персонаж радше вигаданий, ніж реальний. Мені цікаво, в чому ж різниця між вигаданим і реальним». Пізніше письменник зазначив, що роман дещо автобіографічний: «це чутлива казка чутливого юнака, який повернувся з кризи середнього віку, перейшов від холодної математики до холодної фантазії, вмістивши туди весь екзистенційний жах від того, що він був нічим іншим, як розрахунковою машиною, мовною конструкцією»

Книга сконцентрована на емоційних змінах головної героїні Ленор Бідсмен, 24-літньої дівчини, що працює телефонним комунікатором, яка не впевнена в особистій реальності. Ленор пережила три кризи у своєму житті: втеча бабусі з будинку для перестарілих, бойфренд-невротик та несподівана здатність папуги говорити. Центральною ідеєю твору, зосередженою навколо цих трьох криз, є використання слів і символів, які визначають людину. Щоб втілити цю ідею, Воллес використовує стенограми записів з телебачення і терапевтичні сесії, а також вигаданий акаунт одним з головних героїв, Ріком Вігорусом.

Таємниче зникнення її прабабусі і ще 25 людей похилого віку з будинку для перестарілих Шейкер Хайтс залишив Ленор молитися на просторах пустелі Огайо. Але також такі проблеми, як ускладнення стосунків з її босом Ріком Вігорусом, слава її папуги, яка вміє говорити, на телебаченні — всі ці проблеми заважають Ленор знайти справжнє кохання і самоідентифікуватися на нових висотах.

Роман-діалог, він дуже проникливий і дещо кумедний. Він не для публіки Даніели Стіл та Роберта Ледлема. Роман Воллеса для молоді і людей середнього віку, які цікавляться непопулярними письменниками.

Роман "Нескінченний жарт" ("The Infinite Jest")[ред.ред. код]

Вперше був опублікований у 1996 році. У романі представлена альтернативне майбутнє Америки у союзі з Мексикою і Канадою, які утворюють Організацію північноамериканських націй. Дія відбувається в Академії Теніс та наркологічній лікарні.

Назва роману пішла з трагедії Вільяма Шекспіра "Гамлет". У сцені, коли Гамлет тримає череп Йорика, він каже: "На жаль, бідний Йорик! Я знав його, Гораціо: людина з нескінченним жартом, пречудової фантазії, бо він носив мене на спині тисячу разів; і тепер, як огидно в моїй уяві це!" E романі розкриваються такі теми, як програма лікування наркоманів, депресія, жорстоке ставлення до дітей, сепаратизм, родинні стосунки, реклама, популярні розваги. У романі 1072 сторінки, з них 100 містять 388 приміток.

Роман має дуже складний сюжет. В ньому є дуже багато футуристичних моментів, але події все одно здаються реальними і сучасними. Воллес дійсно писав не про майбутнє, а про свій час. Критики визнають "Нескінченний жарт" одним з найкращих романів про американське життя, порівнюють його з "Мобі Діком" Германа Мелвілла.

Роман «Блідий король» (The Pale King)[ред.ред. код]

«Блідий Король» — незакінчений роман за Девіда Фостера Воллеса, опублікований посмертно 15 квітня 2011. Після того, як Воллес покінчив життя самогубством 12 вересня 2008, рукописи і пов'язані з ними файли на комп'ютері були знайдені його вдовою, Карен Грін, і його агентом, Бонні Наддел. Воллес працював над романом вже більше десяти років. Навіть неповний, «Блідий Король» довга робота, з 50 глав різної довжини, на загальну суму понад 500 сторінок.


Хоч роман і незавершений, він напрочуд цілісний, переконливий, веселий і безстрашний, найоригінальніший з тих, за які брався Воллес будь-коли. У творі постають такі питання, як сенс життя, цінність роботи і цінність суспільства. Воллес висловлює ідею героїзму і повагу до одного з найцінніших письменників нашого часу.


Дія роману відбувається в моменти, напхані бароковою трагедією, розказані героями зворотної історії. В романі присутня постмодерністська гра, я "Девід Воллес" періодично з'являється в тексті, а також пасма м'якого магічного реалізму. Багато хто з персонажів є тими, кого можна назвати тільки цілком банальними наддержавами, іноді народившихся з дитячою травмою, такою, як здатність до левітації, якщо концентруватись особливо сильно. На відміну від того, що ми зазвичай думаємо про "офіс драми", Блідий король показує нам самі форми, такі як водоохолоджувач інтриг чи кабіна романсів. Як один герой каже: «Майже все, на що ви звернете пильну пряму увагу, стає цікаво." Захоплення Воллеса з деталями роботи, подані через його нав'язливо яскраву прозу, стають нашими власними уподобаннями, коли ми читаємо роман.

Письменник постає у романі проти американської бюрократії, хоче пробудити свідомість громадян, зламати усталені норми і вивільнитися з нудного повсякденного життя.

« Найкраща робота Воллеса як романіста ... Коли Воллес направляє танкера до його тема - боротьба, щоб витягти сенс з кожного другого, який проходить, незалежно від того, наскільки порожній, або самотній, або не відрізняються від другого, що було до нього - Pale King досягає рівня потужності, що Воллес ніколи не досягав у своїх перших двох романів .... Його здатність точити тонкі наконечники, процвітання розуму діє на тебе від моменту до моменту, використовуючи лише тупе оніміння мови інструментів , має мало або зовсім немає рівних в американській літературі ". (Лев Гроссман, час)  »


« Глибоко сумно, глибоко філософськи ... По черзі приголомшливо блискуче і одурманюючи нудно - смішно, розумно і елегійно ... майже в усьому, Воллес писав, в тому числі в Блідому королі, він прагнув використовувати слова, щоб ласо і якось підпорядкувати, хитаючись, різноманіттю, какофонічно скрутному становищу, яке є сучасном американським життям ». (Мічіко Какутані, Нью-Йорк Таймс)  »

Посилання[ред.ред. код]


  1. http://patrickarden.com/DavidFosterWallace.html
  2. http://www.davidfosterwallacebooks.com/
  3. http://www.guardian.co.uk/books/2012/dec/30/foster-wallace-both-flesh-review?INTCMP=ILCNETTXT3487
  4. http://www.sho.kiev.ua/article/716
  5. http://www.nytimes.com/2011/04/01/books/the-pale-king-by-david-foster-wallace-book-review.html?ref=davidfosterwallace&_r=2&
  6. http://en.wikiquote.org/wiki/David_Foster_Wallace#Infinite_Jest_.281996.29
  7. http://www.davidfosterwallacebooks.com/broom.html
  8. http://www.examiner.com/review/the-infinity-of-infinite-jest
  9. http://www.thenewcanon.com/infinte_jest.html
  10. http://www.thehowlingfantods.com/brooksdaverman.htm
  11. http://contemporarylit.about.com/od/fiction/fr/The-Pale-King-David-Foster-Wallace.htm
  12. http://www.guardian.co.uk/books/2011/apr/24/pale-king-david-foster-wallace
  13. Сторінка письменника на сайті lib.rus.ec (рос.)
  14. Біографія письменника на сайті peoples.ru (рос.)
Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.