Девід Фінчер
| Девід Фінчер | |
| David Fincher | |
_3.jpg) |
|
| Ім'я при народженні: | Девід Ендрю Лео Фінчер |
| Дата народження: | 28 серпня 1962 (50 років) |
| Місце народження: | Денвер, Колорадо |
| Громадянство: |  США |
| Професія: | кінорежисер |
| Кар'єра: | 1984 — зараз |
| Напрямок: | трилер, драма |
Девід Ендрю Лео Фінчер (англ. David Andrew Leo Fincher , народ. 28 серпня 1962) — американський кінорежисер і кліпмейкер, один з найяскравіших «новобранців» Голлівуду 1990-х,[1] творець культового фільму «Бійцівський клуб» (1999).
Зміст |
Біографія [ред.]
Девід Фінчер народився 28 серпня 1962 року у місті Денвер, штат Колорадо, але виріс він у Каліфорнії. Після перегляду вестерну «Буч Кессіді і Санденс Кід» (Butch Cassidy and the Sundance Kid, 1969) Фінчер вирішив пов'язати свою долю з кінематографом. У вісім років він вперше взяв у руки камеру і почав знімати власні фільми.[1]
У 18 років, щоб набути досвіду участі у професійних кінозйомках, Фінчер працевлаштовується на студію Korty Films простим робітником (у його обов'язки входить перенесення та встановлення камер). Другий фільм епопеї Джорджа Лукаса «Зоряні війни» «Імперія завдає удару у відповідь» ( The Empire Strikes Back ), що вийшов на екрани в 1980 році, справляє сильне враження на Фінчера.[1]
У 20 років «вундеркінд»[1] Фінчер влаштовується до компанії з виробництва спецефектів ILM, що належить Лукасу, де бере участь в роботі над картинами «Повернення джедая» (1983), «Індіана Джонс і Храм Долі» (1984) і «Нескінченна історія» (1984).
У 1984 році Фінчер отримує вигідну пропозицію зайнятися виробництвом реклами на телебаченні і покидає ILM. На новому терені його чекає успіх. Перший же рекламний ролик Фінчера, замовлений Американським онкологічним товариством, привертає увагу до режисера. У цьому похмурому відео він показує немовля, що палить у утробі матері. Нові пропозиції не змушують на себе чекати, Фінчер знімає рекламу для таких відомих компаній як Revlon, Nike, Pepsi, Coca-Cola і Levi's.
У 1986 році Фінчер переходить на роботу в студію Propaganda Films, де починає знімати високобюджетні музичні кліпи. Серед робіт режисера — відео «Janie's Got A Gun» Aerosmith, «Love Is Strong» The Rolling Stones, «Freedom» Джорджа Майкла. Але найбільшу популярність отримує співпраця Фінчера з Мадонною, для якої він створює стильне відео на хіти «Bad Girl» і «Vogue».
У 1990 році Фінчер зняв свій перший повнометражний фільм, «Чужий 3», який став об'єктом численних глузувань.[1] Згодом йому вдалося реабілітуватися і стати одним з найбільш затребуваних режисерів молодого покоління. Казкова притча «Загадкова історія Бенджаміна Баттона»(2008) удостоїлася 13 номінацій на «Оскар»(у тому числі за кращу режисерську роботу). Байопік « Соціальна мережа» (2010) примітний тим, що не отримав в американській пресі жодної негативної рецензії.[2]
Час від часу Фінчер повертається до своїх витоків — коротким рекламним і музичним роликам. Так, вже в 2000-і роки він зняв кліп на композицію «Only» групи Nine Inch Nails, а також комерційні ролики для Hewlett-Packard і Heineken.
Режисерський стиль [ред.]
Для фільмів Фінчера, особливо ранніх, характерно вельми динамічне оповідання з безліччю потайних ходів, різноманітні візуальні «примочки» і похмура кінематографія у стилістиці нео-нуару.[1] Проблематика його картин часто виводить на питання про крихкість сімейних відносин і фатальне самовдоволення споживацького суспільства.[3] У центрі багатьох його фільмів — неординарні персоналії, витіснені на узбіччя соціуму і які намагаються утвердитися в житті обхідними шляхами. Це майже завжди чоловіки, які відчувають потребу виплутатися з безликого, рутинного, механізованого існування в сучасному світі і вибирають для задоволення цієї потреби ненормальні, навіть збочені форми.[3] На глибинному рівні режисер співчуває цій потребі, тому критиками часто ставиться питання про те, якою мірою Фінчер критикує описувані явища, а в якій — захоплюється ними.[3] Його фільми розкривають тенденцію сучасників до самоізоляції від навколишнього світу, який абсолютно байдужий до людини і загрожує розчинити її в собі. Слідом за Кубриком режисер малює самотність людини в тому світі, яку вона створила для себе.[3] У традиції нуару основне місце дії майже всіх його фільмів про розгублених, дезорієнтованих сучасників — американське місто і його основний осередок: великий будинок, що нагадує лабіринт.[3] Подібно Кубрику, Фінчер ретельно розробляє свої кінопроекти — в середньому на підготовку кожного йде три роки. Він охоче експериментує із зображенням і використовує новаторські технології: наприклад, «Зодіак» знятий цифровою камерою Thomson Viper, яка записує відео одним потоком без стиснення.
Фільмографія [ред.]
Художні фільми [ред.]
- 1992 — Чужий 3
- 1995 — Сім
- 1997 — Гра
- 1999 — Бійцівський клуб
- 2002 — Кімната страху
- 2007 — Зодіак
- 2008 — Загадкова історія Бенджаміна Баттона
- 2010 — Соціальна мережа
- 2011 — Дівчина з татуюванням дракона
Музичні кліпи [ред.]
|
|
|
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г д е David Fincher > Biography — AllMovie
- ↑ http://www.rottentomatoes.com/m/the-social-network/?critic=creamcrop
- ↑ а б в г д Orgeron, Devin. David Fincher . / / Fifty Contemporary Film Directors (ed. by Yvonne Tasker). 2nd ed. Taylor & Francis, 2010. ISBN 978-0-415-55433-6. Pages 170–173.
Посилання [ред.]
- Девід Фінчер на сайті Internet Movie Database (англ.)
- Привид привида: ескізи до портрета Девіда Фінчера
 |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (січень 2011) |
|
|||||||||||
