Дейвіце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дейвіце
чеськ. Dejvice

Прага
Вулиця на Дейвіце
Вулиця на Дейвіце
Загальна інформація
Район Прага 6
Площа 3.21
Населення 23721 (2006)
Географічні координати 50°06′19″ пн. ш. 14°22′51″ сх. д. / 50.10528° пн. ш. 14.38083° сх. д. / 50.10528; 14.38083Координати: 50°06′19″ пн. ш. 14°22′51″ сх. д. / 50.10528° пн. ш. 14.38083° сх. д. / 50.10528; 14.38083
Головні вулиці Європська, Югославських Партизанів, Сватоніцка, Чехословацького війська, Дейвіцка, Рузвельтова
Транспорт
Станції метрополітену: Дейвіцька

Дейвіце (чеськ. Dejvice) — міська частина Праги, розташована північніше Празького Граду і є центром міського району Прага 6. Тут розташована станція метро Дейвіцька зеленої лінії Празького метрополітену.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва міської частини Дейвіце при сприйнятті на слух подібне до чеської фрази «dej více», що значить «дай більше». У народній традиції це пояснюється тим фактом, що свого часу у цій частині Праги було багато проституток та жебраків, які й промовляли цю фразу. Згідно з іншими даними, ще за часів коли Дейвіце було передмістям Праги, це селище мало назву «Degnici». Перші згадки про це селище відносяться до 11 століття. Згодом, у процесі мовного розвитку «g» (ґ) трансформувалося в «h» (г), у наслідок чого закріпилася назва «Dehnice». Вимова Дейвіце закріпилася завдяки народній етимології. Припускається, що назва «Dehnice» походить від слова «Dehna», що значить диявол, демон, злий дух. Можливо так іменували місцевих мешканців — «dehnici» — тому що вони загрожували мандрівникам (бо саме тут проходив важливий торгівельний шлях), або тому що мешканці селища таємно зберігали якісь поганські обряди вже після того як чехи прийняли християнство.

Історія[ред.ред. код]

Уперше Дейвіце згадується 1088 року як маєток, що належав Вишеградській каплиці. 1320 року Дейвіце було віддано пробсту собора св. Віта. Історична пам'ять щодо цього залишається в назві вулиці Пробоштська (чеськ. Proboštská). Того часу поселення складалося з двох великих садиб, чотирьох сільських дворів, та кількох малих хат. Під час гуситських воєн Дейвіце належало празькому бургграфству, але після битви на Білій горі було повернено до володінь пробства.

До 1771 року у селищі знаходилося усього 17 будинків. Прокладена у 19 столітті залізниця призвела до росту забудови. 1830 відкрито кінну ланку Дейвіце — Лани, пізніше подовжено до фюрстенбергських лісопилок у крживоклатських лісах. У 60-х за цим маршрутом починає ходити паровий потяг. Протягом 19 століття на Дейвіце виникають різноманітні виробництва: цеглярні, майстерня з виробництва кольорового паперу та шпалер, солодильня, дубильня тощо. Наприкінці 60-х років 19 століття на Дейвіце вже налічувалося 125 будинків, що в них мешкало 1860 осіб. До 1880 року кількість будинків зросла до 157, а кількість населення становила 2622 мешканці. Задля покращення сполучення з промисловими районами 1908 року було запроваджено електричний трамвай, що здійснював маршрут з Летни до дейвіцького вокзалу Брусце.

1922 року Дейвіце було приєднано до Праги. На той час тут було 426 будинків з 10481 мешканцями.

Дейвіце сьогодні[ред.ред. код]

На сьогодні Дейвіце є однією з найпопулярніших частим міста для помешкання. Причиною того є як вдале розташування (звідси недалеко до Празького Граду і аеропорту Рузіне), так і гарний екологічний стан району (поблизу знаходиться природній парк Дівока Шарка). За цієї причини тут знаходиться велика кількість посольств. Крім того на Дейвіце розташований головний кампус Чеського технічного університету, та Католицький теологічний факультет Карлового університету.

Посилання[ред.ред. код]