Дейксис
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Де́йксис (дав.-гр. δεῖξις) у лінгвістиці — вказівка як значення або функція мовної одиниці, яке виражається лексичниими і граматичними засобами.
Сфера дейксису включає:
- Вказівку на учасників мовного акту (рольовий дейксис), виражається різноманітними видами займенників (я, ти, мій, твій)
- Вказівку на ступінь віддаленості об’єкту висловлювання, виражається вказівними займенниками та частками (цей — той, ось — от)
- Вказівку на часову і просторову локалізацію (хронотопічний дейксис), виражається займенниковими прислівниками (тут, зараз)
Література [ред.]
- Крилов С. А., До типології дейксису, в зб.: Лінгвістичні дослідження, (рос.), ч. 1, М., 1984
- Падучєва Е. В., Висловлювання і його співвіднесеність з дійсністю, (рос.), М., 1985.
- Віноградов В. О., Дейксис (Лінгвістичний енциклопедичний словник), (рос.), М., 1990.
