Деймос (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деймос
Deimos
Зображення Деймоса, отримане Вікінгом-1.
Відкриття
Відкритий Асафом Холлом (Asaph Hall)
Відкритий 12 серпня 1877
Орбітальні характеристики
Середній радіус 23,460 км
Ексцентриситет 0,0002
Період обертання 1,262 діб
Середня орбітальна швидкість 0,22 км/с
Нахил орбіти 0,93° (до екватору Марса)
1.793° (до локальної площини Лапласа)
27,58° (до екліптики)
Супутник Марса
Фізичні характеристики
Середній діаметр 12,6 км (15,0×12,0×10,4)
Маса 2,244×1015 кг
Середня густина 2,2 г/см3
Прискорення
вільного падіння
0,0039 м/с² (3,9 мм/с²)
Прискорення
вільного падіння

(Земля = 1)
0,00040 (400 µg)
Швидкість віддалення 0,0069 км/с (6,9 м/с)
Період обертання синхронний
Альбедо 0,07
Температура поверхні ≈233 K
Атмосфера не має
Deimos-MRO.jpg
Професор Асаф Холл — відкривач Деймоса.
Кратери Деймоса.
Поверхня Деймоса.
Орбіти Фобоса і Деймоса (відносні розміри збережено)

Деймос — менший і віддаленіший з двох супутників Марса.

Основні характеристики[ред.ред. код]

  • Орбіта: 23 459 км від Марса
  • Діаметр: 12,6 км (15×12,2×11 км)
  • Маса: 1,8×1015 кг.

Деймос складається з багатої вуглецем породи подібно до астероїдів типу C та криги.

Деймос відкрив Асаф Холл 10 серпня 1877 року.

Поверхня Деймоса виглядає набагато більш гладенькою, ніж у Фобоса за рахунок того, що більшість кратерів покрита тонкозернистою речовиною. Очевидно, речовина, викинута при ударах метеоритів, довгий час залишалася на орбіті навколо супутника, поступово осаджуючись і приховуючи нерівності рельєфу.

Деталі рельєфу[ред.ред. код]

Станом на 2014 рік на Деймосі тільки два геологічні об'єкти мають власні імена. Це кратери Свіфт (діаметром 1 км) і Вольтер (2 км). Вони названі на честь письменників (Джонатана Свіфта й Вольтера)[1][2], які передбачили існування в Марса двох супутників ще до їхнього відкриття.

Пророкування про два супутники[ред.ред. код]

Припущення про існування в Марса двох супутників висловив Йоганн Кеплер у 1610 році. Він міркував, виходячи з таких посилів: якщо в Землі є один супутник, а в Юпітера — 4, то кількість супутників зростає в геометричній прогресії. За цією логікою у Марса повинно бути 2 супутника.

У третій частині глави 3 «Подорожей Гулівера» (1726) Джонатана Свіфта, яка описує літаючий острів Лапута, говориться, що астрономи Лапути відкрили два супутники Марса на орбітах, рівних 3 і 5 діаметрам Марса з періодами обертання відповідно 10 і 21,5 годин. Реально Фобос і Деймос перебувають на відстані 1,4 і 3,5 діаметра Марса від центру планети, а їх періоди — 7,6 і 30,3 години.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Deimos». Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-06-14. Процитовано 2014-06-14. 
  2. «Categories for Naming Features on Planets and Satellites». Gazetteer of Planetary Nomenclature (en). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-06-14. Процитовано 2013-05-13. 

Посилання[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми