Дей Олексій Іванович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Олексій Іванович Дей
Народився	30 березня 1921(1921-03-30) Синявка
Помер	6 серпня 1986(1986-08-06) (65 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	фольклорист
Alma mater	Об'єднаний український державний університет
Галузь	фольклор, літературознавство
Заклад	Інститут мистецтва, фольклору і етнографії АН УРСР
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук

Олексій Іванович Дей (30 березня 1921, Синявка — 6 серпня 1986, Київ) — український літературознавець, фольклорист. Автор праць з історії української літератури, журналістики, фольклористики, книгознавства.

Життєпис

Народився 30 березня 1921 року в селі Синявці (тепер Менського району Чернігівської області).

У 1942 закінчив Об'єднаний Український університет у Кизил-Орді (Казахської РСР).

Протягом 1962—1986 працював завідувачем відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРСР.

Він — автор праць із фольклористики, літературознавства, журналістики. У доробку О. І. Дея — дослідження про фольклористичну діяльність М. Рильського, М. Павлика, В. Гнатюка, Лесі Українки. А. Кримського та ін., про зв'язок із фольклором творчості Марка Вовчка, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, П. Грабовського, М. Рильського та ін. Особливу увагу Олексій Іванович приділяв життю й діяльності І. Франка. За франкознавчі дослідження він був удостоєний премії ім. І. Я. Франка АН УРСР (1983).

Працював над створенням бібліографічних джерел для потреб літературознавчої науки, бібліографував творчість І. Франка, зокрема його праці з фольклору, рукописну спадщину. Олексій Іванович — автор критично-бібліографічних оглядів франкіани, анотованого переліку дисциплін, присвяченого І. Франку (у співавторстві з О. Морозом).

Протягом 12 років (з 1947 р.) він створював картотеку псевдонімів та криптонімів діячів української культури й осіб, які певною мірою були пов'язані з нею. На основі картотеки було підготовлено «Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.)» (1969). При цьому він використав доробок Ярослава Дашкевича з цієї тематики (який він підготував у 1946—1949 роках як працівник Львівської державної бібліотеки, але не видав, оскільки в 1949 році був арештований), не згадавши про це. Після звернення Дашкевича, було проведене розслідування, за результатами якого партійне бюро інституту визнало поведінку Дея як «недостойну високого звання комуніста і радянського науковця» та зобов'язало його «юридично оформити використання матеріалу, що збирався у плановому порядку як державна тема Львівською державною науковою бібліотекою».

Розробив наукову концепцію видання багатотомної серії «Українська народна творчість», підготував збірник фольклорних записів З. Доленги-Ходаковського (1974), О. та Ф. Бодянських (1978), Марка Вовчка та О. Марковича (1983); редагував і рецензував бібліографічні покажчики.

Публікації Олексія Дея

• До питання про вивчення спадщини Івана Франка // Іван Франко: ст. і матеріали. — Х., 1952. — Зб. 3. — С. 185—208. — У співавт.
• Бібліографія праць Франка з фольклору // Дей О. І. Іван Франко — дослідник народно-поетичної творчості. — К., 1953. — С. 78–91.
• Іван Франко в бібліографії // Іван Якович Франко: кат. творів письм. та літ. про нього. — Л., 1956. — С. 5–8.
• До питання про вивчення спадщини Івана Франка: [критич.-бібліогр. огляд основ. літ. та дис. про життя і діяльн. І. Франка] // Слово про великого Каменяра: зб. ст. до 100-річчя з дня народж. Івана Франка. — К., 1956. — Т. 2. — С. 550—595. — У співавт.
• Нові дисертації по франкознавству (1952—1955) // Іван Франко: ст. і матеріали. — Львів, 1956. — Зб. 5. — С. 387—406. — У співавт.
• Українська революційно-демократична журналістика. — К., 1959.
• Книга і друкарство на Україні. — К., 1965. — У співавт.
• Автографи Івана Франка у львівських архівах та бібліотеках: покажчик // Арх. України. — 1966. — № 3. — С. 84–90. — У співавт.
• Народні пісні Буковини в записах Ю. Федьковича. — К., 1968. — У співавт.
• Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.). — К., 1969.
• Сторінки з історії української фольклористики. — К., 1975.
• Фольклористично-збирацька діяльність Осипа та Федора Бодянського // Народна творчість і етнографія. — 1977. — № 2. — С. 33–44.
• Поетика української народної пісні. — К., 1978.
• І. Франко. Життя і діяльність. — К., 1981.
• Історія української дожовтневої журналістики. — Львів, 1983. — У співавт.

Джерела та література

• П. І. Скрипник. Дей Олексій Іванович [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 308. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• М. К. Дмитренко. Дей Олексій Іванович [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• УРЕС
• Олексій Іванович Дей: бібліогр. покажч. пр. (1947—1988) / упоряд. М. К. Дмитренко. — К., 1990.
• Березовський І. П. Дей Олексій Іванович / І. П. Березовський // УЛЕ. — К., 1990. — Т. 2. — С. 25.
• Дей Олексій Іванович // Мистецтво України: біогр. довід. — К., 1997. — С. 196.
• Скрипник П. І. Дей Олексій Іванович / П. І. Скрипник // ЕІУ: в 5 т. — К., 2004. — Т. 2 : Г–Д. — С. 308.
• Качкан В. Дей Олексій Іванович / В. Качкан // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. слов. — Львів, 2005. — Вип. 12. — С. 137—138.
• Дея О. І. Бібліотека // Лисенко І. Словник українських приватних бібліотек. — К., 2009. — С. 57.

Посилання

• Дей Олексій Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 586-587.
• 90 років від дня народження Олексія Дея — українського літературознавця, фольклориста [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Дей Олексій Іванович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]