Декаметоксин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Декаметоксин
Систематизована назва за IUPAC
10-[dimethyl-[2-(5-methyl-2-propan-2-ylcyclohexyl)oxy-2-oxoethyl]azaniumyl]decyl-dimethyl-[2-(5-methyl-2-propan-2-ylcyclohexyl)oxy-2-oxoethyl]azanium;dichloride
Класифікація
ATC-код R02AA20
PubChem 162290
CAS 32726-24-2
DrugBank
Хімічна структура
Формула C38H74Cl2N2O4 
Мол. маса 693,911 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність НД
Метаболізм НД
Період напіввиведення НД
Екскреція НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата СЕПТЕФРИЛ ,
ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Україна
UA/7930/01/01
22.03.2013-22/03/2018
ДЕКАСАН
ТОВ «Юрія-Фарм», Україна
UA/5364/01/01
22.12.2016-необмежений

Декаметоксин — антисептик та протигрибковий препарат для місцевого застосування.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Декаметоксин — синтетичний антисептик та протигрибковий препарат для місцевого застосування. Механізм дії препарату полягає у порушенні проникності цитоплазматичної мембрани бактерій та грибків шляхом з'єднання з фосфатидними групами ліпідів мембрани. Чутливими до декаметоксину є такі збудники: стафілококи, стрептококи, Corynebacterium spp., Stomatococcus spp., Pseudomonas aeruginosa, Candida spp., Microsporum spp., Trichophyton spp., Aspergillus spp., Penicillium spp., лямблії, трихомонади, препарат має також вірусоцидну дію. Препарат інактивує дифтерійний анатоксин. Дані за всмоктування декаметоксину зі слизових оболонок, неушкодженої шкіри та поверхні рани, а також за системний метаболізм препарату відсутні.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Декаметоксин застосовується для місцевого лікування захворювань порожнини рота (стоматити, виразково-некротичний гінгівіт, дистрофічно-запальна форма пародонтозу I—II ступеня у стадії загострення), глотки, гортані (при ґінґівіті, кандидозі слизової оболонки порожнини рота, фарингіті, ларингіті, тонзилітах); для санації порожнини рота, глотки, носоглотки у носіїв патогенного стафілококу, дифтерійної палички, кандиди; профілактика вторинної інфекції після хірургічних втручань у порожнині рота, зіві, гортані; місцево також для лікування гнійничкових бактеріальних та грибкових захворювань шкіри, мікробної екземи, гнійно-запальних уражень м'яких тканин (абсцеси, карбункули, флегмони, фурункули, гнійні рани, панариції). Також застосовується ендобронхіально при абсцесі легенів, бронхоектатичній хворобі, кістозній гіпоплазії легенів, ускладненій нагноюванням, хронічному бронхіті у фазі загострення[1]. Місцево застосовується при проктиті та виразковому коліті. В офтальмології у вигляді очних крапель застосовується при кон'юнктивіті та блефарокон'юнктивіті та для обробки контактних лінз[1]Декаметоксин застосовується також для стерилізації медичних інструментів, приладів, шовного матеріалу, гумових рукавичок[2][1] та для хімічної стерилізації та консервації кістково-сухожильних трансплантатів[1].

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні декаметоксину зрідка (1/1000—1/100) можливі наступні побічні ефекти: висипання на шкірі, свербіж шкіри, гіперсалівація, при ендобронхіальному введенні — рідко (1/10000—1/1000) відчуття жару за грудиною.

Протипокази[ред. | ред. код]

Декаметоксин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю застосовується препарат при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Декаметоксин випускається у вигляді таблеток для розсмоктування у роті по 0,2 г.; 0,2 % розчину по 2, 5, 50, 100, 200, 250, 400, 500, 1000, 2000 , 3000 , 5000 мл; вушних крапель по 5 та 10 мл 0,05 % спиртового розчину; очних крапель по 5 та 10 мл водного розчину[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]