Декоративно-ужиткове мистецтво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва — зробити гарним речове середовище людини, її побут.

Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки декоративності. Декоративність є єдиним можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін., тобто використання штучних, винайдених людиною матеріалів.

Кераміка[ред.ред. код]

Чорнодимлена Кераміка, Гавареччина, Львівська область.
Вазописець Брига. Діоніс і Сатири, тондо кілікса, бл. 480 до нашої ери. Париж, Кабінет медалей .

Глина або суміші глини з додатками — давній матеріал декоративно-ужиткового мистецтва. Після надання потрібної форми і опалювання набуває довготривалості, іменується керамікою. Кераміка та черепки керамічних виробів слугують головним матеріалом вивчення археології поряд з іншими (Трипільська культура в Україні, давньогрецька та ін.)

З'явились свої різновиди кераміки за якістю, довготривалістю та використаними сумішами:

Докладніше: Теракота
Докладніше: Кахлі
Докладніше: Майоліка
Докладніше: Фаянс
Докладніше: Порцеляна

Дешевизна сировини та здатність витримувати агресивне середовище без істотних змін матеріалу зробили кераміку широко вживаним матеріалом для виготовлення як посуду, так і деталей космічних кораблів тощо.

Кахлі[ред.ред. код]

Фаянс[ред.ред. код]

Італійська порцеляна рококо[ред.ред. код]

Порцеляна, мануфактура в Nove біля Бассано, 1765 р.

Німецькі глеки з бородачами[ред.ред. код]

Вироби з дерева[ред.ред. код]

Дерево - теж давній декоративно-ужитковий матеріал, який слугував для виготовлення посуду, меблів, знаряддя для ловів, полювання тощо. Використання стовбурів дерев слугує для виготовлення осель і віднесено до архітектури.

Меблі[ред.ред. код]

Докладніше: Меблі

Лозоплетіння[ред.ред. код]

Докладніше: Лозоплетіння

Текстиль[ред.ред. код]

Докладніше: Текстиль

Мереживо[ред.ред. код]

Килими, арраси, гобелени[ред.ред. код]

Докладніше: Килим та гобелен
Килим з Анатолії, Туреччина, 16 століття.

Металеві вироби і сплави[ред.ред. код]

Ювелірні вироби[ред.ред. код]

Золоті і срібні келихи доби бароко[ред.ред. код]

Каспар Бетмюллер. Подвійний срібний келих з золоченням, Нюрнберг, 1590 р.

Рами для дзеркал і картин[ред.ред. код]

Докладніше: Рама (оздоблення)
Різьбяр Томас Джонсон ( 1714—1782 ). Дзеркало середини 18 ст. в рамі в стилі шинуазрі.




Вироби з бронзи[ред.ред. код]

Докладніше: Бронза

Металеві декоративні грати[ред.ред. код]

Скло, кришталь, смальта[ред.ред. код]

Докладніше: Скло мистецьке

Вітражі[ред.ред. код]

Докладніше: Вітраж

Мозаїки[ред.ред. код]

Докладніше: Мозаїка

Китайські витвори з виробного каміння[ред.ред. код]

Пластмаси[ред.ред. код]

Музеї ужиткового мистецтва[ред.ред. код]

Декоративно-ужиткове мистецтво — давно предмет колекціонування. Європейський потяг до всього престижного чи виняткового сприяв появі монографічних чи змішаних колекцій меблів, порцеляни, мережива, виробів зі скла, мозаїк, тощо. Виникли й музеї, що спеціалізуються лише на витворах декоративно-ужиткового мистецтва:

Навчальні заклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Тищенко О.Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XIII-XVIII ст.) – К.: Либідь, 1992.