Дельфіній руський
 Ботанічна ілюстрація Сіденхема Едвардса з журналу The Botanical Register
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Delphinium cuneatum Steven ex DC., 1817 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Delphinium schmalhausenii Albov Delphinium rossicum Litv. | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Цар-зілля клинувате[1], дельфі́ній ру́ський[2] (Delphinium cuneatum) — отруйна багаторічна рослина родини жовтецевих. Ендемік Східної Європи, занесений до Червоної книги України. Маловідома декоративна культура.
Опис[ред. | ред. код]
Трав'яниста рослина 50–120 см заввишки, криптофіт. Має коротке кореневище. Стебло прямовисне, просте або при основі розгалужене, у нижній частині голе або коротко запушене, у верхній — разом з приквітками і квітконіжками коротко запушене. Листки при основі клиноподібні, зісподу і по жилках зверху притиснуто пухнасті.
Суцвіття — проста або розгалужена китиця, верхні приквітки пальчасто-роздільні на п'ять-сім частин. Листочки оцвітини сині, яйцеподібні, коротко запушені, рідше майже голі.
Плід — багатолистянка з голими або коротко запушеними окремими листянками. Насінини тригранні, темно-сірі, по краях широко крилаті.
Екологія та поширення[ред. | ред. код]
Зростає на узліссях, в чагарниках, на кам'янистих схилах. Мезофіт. Квітне у липні. Плодоносить у серпні-вересні.
Ендемік Східної Європи. Поширений на півдні європейської частини Росії та в Лівобережній Україні (лісостепова та степова зони, басейн річки Сіверський Донець). Адміністративні регіони: Харківська, Донецька, Луганська області.
Значення і охоронний статус[ред. | ред. код]
Має господарське значення як декоративна і отруйна рослина та як матеріал для селекційної роботи.
Дикорослі популяції нечисельні, їх структура не досліджена. Низька чисельність обумовлена природно-історичною рідкісністю, слабкою конкурентною здатністю виду, випасанням худоби, розорюванням степових ділянок, збиранням квітів на букети.
Дельфіній руський включений до Червоної книги України, де має природоохоронний статус «Вразливий». Також входить до Червоної книги Донецької області. Охороняється рішенням Луганської обласної ради.[3] Включений до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Донецької, Львівської, Сумської і Харківської областей.[4]
Охороняється в Національному природному парку «Святі Гори». Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України з 1977 року.
Систематика[ред. | ред. код]
У Червоній книзі України Delphinium rossicum наведено як біноміальну назву дельфінія руського. Згідно систематики, наведеній на сайті «The Plant List»[5] та сайті Європейської агенції довкілля[6] дельфіній руський (Delphinium rossicum Litv.) є синонімом дельфінія клиноподібного (Delphinium cuneatum Steven ex DC.).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Delphinium cuneatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Додаток 1 до рішення обласної ради шостого скликання від 18.11.2011 Перелік видів рослин, тварин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Сумської області. Рослини та гриби. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Екологічний паспорт Луганської області (2011 р.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Т. Л., канд. біол. наук [[Перегрим М. М.. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Delphinium rossicum на сайті «The Plant List» (англ.)
- ↑ Delphinium rossicum на сайті Європейської агенції довкілля. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 20 серпня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Червона книга Донецької області: рослинний світ (рослини, що підлягають охороні в Донецькій області) / Під загальною ред. В. М. Остапка — Донецьк: Вид-во «Новая печать», 2009. — 432 с., стор. 99
- Дельфіній руський в Червоній книзі України, видання 2009 року [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
|