Демешківці
село Демешківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Галицька міська громада |
Основні дані | |
Перша згадка | 1485 |
Населення | 296 |
Площа | 5,545 км² |
Густота населення | 47,97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77134 |
Телефонний код | +380 03431 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°10′21″ пн. ш. 24°39′14″ сх. д. / 49.17250° пн. ш. 24.65389° сх. д.Координати: 49°10′21″ пн. ш. 24°39′14″ сх. д. / 49.17250° пн. ш. 24.65389° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77101, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м.Галич, площа Волі. 1 |
Староста | Цибух Зіновій Богданович |
Карта | |
Мапа | |
Деме́шківці – село Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Опис[ред. | ред. код]
Демешківці — село, центр старостинського округу, належить до Галицької міської громади, розташоване на лівому березі Дністра, за 10 км від Галича та за 4 км від залізничної станції Бовшів та шосейної дороги, яка проходить через найбільші міста району — Галич та Бурштин. Населення — 296 чоловік.
Історія[ред. | ред. код]
Першу письмову згадку про село датовано 1416 роком. Великий князь Литовський і король польський Владислав ІІ Ягайло дарував поселення Канювка (Kaniowce пол.) у 1416 р. Вашкові Гербутовичові. У тому ж році поселення було перейменовано у Дамстиківці (Damsthykowce пол.), яке з часом поступово трансформувалось у Демешківці (Demeszkowce пол.).
У 1880 році одним з великих земельних власників у селі був Евстахій Рильський[pl] (пол. Eustachy January Mateusz Rylski (Ścibor-Rylski), посол Галицького крайового сейму.
У 1939 році в селі проживало 280 мешканців (265 українців, 5 латинників, 10 євреїв)[1].
Учасники визвольної боротьби ОУН та УПА[ред. | ред. код]
Захоплені та засуджені за участь в визвольній боротьбі[ред. | ред. код]
- БІЛОУС Наталія Юріївна, 1927 р. н., с. Демешківці Галицького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Демешківці, селянка. Заарештована 28.04.1945. Звинувачення: переховувала в криївці керівника райпроводу ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.06.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітована 04.03.1991.
- БРОДИН Розалія Іллівна, 1894 р. н., с. Демешківці Галицького району, українка, малописьменна. Проживала в с. Демешківці, прибиральниця школи. Заарештована 16.06.1949. Звинувачення: переховувала членів ОУН та вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 05.07.1949 засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 06.08.1992.
- ДЯЧЕНКО Петро Михайлович, 1914 р. н., с. Демешківці Галицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелеґально. Заарештований 17.01.1945. Звинувачення: мав зв’язок з ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 28.04.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 24.01.1992
Загинули в збройній боротьбі[ред. | ред. код]
В 2-х томнику "Реабілітовані історією. Івано-Франківська обл. інформація відсутня
Загинули на території села[ред. | ред. код]
- БЕКІШ Богдан Миколайович, 1928 р.н., с. Бовшів Галицького району, охоронець кущової ОУН, псевдо "Орест", "Олесь", † 13.06.1949, с. Демешківці Галицького району.
- КУРДИДИК Степан Петрович, 1922 р.н., с. Бовшів Галицького району, керівник кущової ОУН, Чорний, † 13.06.1949, с. Демешківці Галицького району.
- РОМАНІВ Володимир Іванович, 1911 р.н., с. Бовшів Галицького району, політреферент райпроводу ОУН, псевдо "Кубанець", † 27.03.1946, с. Демешківці Галицького району.[2]
Сучасність[ред. | ред. код]
До Демешківського старостинського округу входять села Демешківці, Німшин, Поплавники, Придністров'я (стара назва Ганівці). Діючим старостою є Цибух Зіновій Богданович.
На території села є відділення агрофірми «Бовшівська», яка спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. В господарстві 1507 га земельних угідь. Широко використовується сільськогосподарська техніка. Демешківське відділення агрофірми має 10 тракторів, 8 сівалок, 5 комбайнів, 5 косилок.
Походження назви[ред. | ред. код]
Побутує легенда, що назва села Демешківці походить від імені жителя села - Демешко, який був польським шляхтичем і мав тут свій маєток. Однак, ця легенда не знайшла підтвердження у документах.
Натомість, документально підтверджено походження назви Демешківці від польської назви Demeszkowce (Де мешкання?), яка трансформувалась від попередньої назви села - Дамстиківці, польська назва - Damsthykowce (Дам контакти, зв'язки).
Пам'ятки й визначні місця населеного пункту[ред. | ред. код]
На території села знаходиться приміщення сільської ради, дошкільний заклад освіти, церква Покрови Пресвятої Богородиці, пам'ятник воїнам Великої Вітчизняної війни, могила січовим стрільцям, крамниці та багато господарських приміщень.Також в селі є стадіон «Нива» і футбольна команда «УРАГАН».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 66 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Івано-Франківська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 5 жовтня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Demeszkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 951. (пол.).— S. 951—952. (пол.)
- Kaniowce [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom III. S. 820.
- Damsthykowce [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom XV cz.1 S. 400.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|