Демиденко Андрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Петрович Демиденко
Андрій Демиденко на творчому вечорі поета Володимира Барни в Тернопільській обласній філармонії (29.11.2015)
Народився 12 червня 1951(1951-06-12) (72 роки)
Мартиновичі, Поліський район, Київська область, Україна
Громадянство  УРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет
Мова творів українська
Жанр пісня
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України Заслужений діяч мистецтв України
CMNS: Демиденко Андрій Петрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демиденко Андрій.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демиденко.

Демиденко Андрій Петрович — український поет, Народний артист України.

Автор багатьох книг поезій та віршів популярних пісень, редактор-упорядник белетристичної спадщини Михайла Грушевського, заслужений діяч мистецтв України (1994)[1], Почесний академік Національної Академії педагогічних наук України (2022), дійсний член (академік) Національної академії наук вищої освіти України (2023), професор. Лауреат Народної премії України імені Тараса Шевченка (2021). Обраний секретарем Національної спілки письменників України (2023).

Лауреат міжнародних літературних премій:

  • "Дрезденська весна" (Німеччина),
  • "Зорі Софії" (Болгарія),
  • імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень" (Україна, 2019),
  • Миколи Гоголя "Тріумф" (Україна, 2020),
  • Франца Кафки (Німеччина-Австрія-Чехія, 2020),
  • Джека Лондона (США, 2021),
  • Франческо Петрарки (Італія, 2021),
  • Антуана де Сент-Екзюпері (Франція, 2022),
  • Йоганна Гете (Німеччина, 2022),
  • Леонардо да Вінчі (Італія, 2023),
  • Роберта Бернса (Великобританія, Шотландія, 2024)

Лауреат всеукраїнських літературних премій імені Павла Тичини (2018), Миколи Томенка (2019),

Володимира Сосюри (2021), Андрія Малишка, премії "Київська книга року" (2022) та інших.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Мартиновичах Поліського району на Київщині (село було евакуйоване після катастрофи на ЧАЕС на Полтавщину в село Нові Мартиновичі). Батько, Петро Якимович, фронтовик, інвалід Другої Світової війни. Мати, Надія Миколаївна, знала безліч давніх українських пісень.

Поетична творчість[ред. | ред. код]

Писати вірші почав у сьомому класі. У восьмому класі почав друкуватися у «Київській правді». На літературний шлях юного поета благословив Андрій Малишко, це сталося, коли хлопець приніс у журнал «Дніпро» добірку своїх віршів. Малишко прочитав рукопис і сказав: «Я бачу вашу літературну стежку — вона аж дзвенить!».

Андрій Демиденко є автором текстів близько 750 пісень, серед яких «Вічний Київ», «Батьківський поріг», і «Гуцулка-гуцулянка», і «Україночка», «Хрустальные цепи», «Не мовчи», і «Васильки»…

Пісні Андрія Демиденка виконували Дмитро Гнатюк, Юрій Гуляєв, Микола Кондратюк, Юрій Богатиков, Алла Пугачова, Софія Ротару, Раїса Кириченко, Назарій Яремчук, Оксана Білозір.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 180 наукових праць, присвячених національному фольклору та проблемам українознавства. Автор багатьох науково-популярних статей, історичних розвідок, радіо- і телелітературних досліджень. Творець фундаментальної документальної книги про Михайла Грушевського «Великий українець». Підготував і видав усю спадщину Михайла Грушевського. Редактор і упорядник «Історії України в народних думах і піснях».

Про творчість Андрія Демиденка знято документальні фільми українським, російським, канадським, американським, австралійським телебаченням.

Його твори перекладені 18 мовами світу[2]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (8 лютого 2010) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, високий професіоналізм та багаторічну сумлінну працю[3]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (23 березня 2006) — За вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм[4]
  • Орден «За заслуги» I ст. (1 грудня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[5]
  • Орден «За заслуги» II ст. (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[6]
  • Орден «За заслуги» III ст. (5 липня 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури, плідну літературно-мистецьку діяльність[7]
  • Лауреат Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона, США, 2021[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України № 325/94 від 22 червня 1994 року «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури та мистецтва»
  2. ↑ Новий фестиваль «Душі криниця» [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Пирятин, 21 червня 2009.
  3. ↑ Указ Президента України від 8 лютого 2010 року № 128/2010 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 січня 2017.
  4. ↑ Указ Президента України від 23 березня 2006 року № 254/2006 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
  5. ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року». Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 січня 2017.
  6. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2012 року № 500/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ Указ Президента України № 613/97 від 5 липня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом "За заслуги"». Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  8. ↑ http://bilahata.net/ukrainskoho-myttsia-nahorodyly-mizhnarodnoiu-vidznakoiu/ [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Українського митця нагородили Міжнародною відзнакою. Біла хата.

Посилання[ред. | ред. код]

Демиденко Андрій Петрович
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Література»
CMNS: Демиденко Андрій Петрович у Вікісховищі?

Відділ культури і туризму Шполянської РДА https://www.facebook.com/groups/163447967620655/


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Демиденко_Андрій_Петрович&oldid=41517363