Демократична Республіка В'єтнам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Демократична Республіка В'єтнам
Việt Nam Dân Chủ Cộng Hòa

Республіка
Flag of Colonial Annam.svg
 
Flag of the Empire of Vietnam (1945).svg
19451976


Flag of Vietnam.svg
Flag of Vietnam.svg
Прапор ДРВ
LocationNorthVietnam.png
Столиця Ханой
Мова(и) В'єтнамська мова
Площа 157,880 км²
Населення 15 916 955

Демократи́чна Респу́бліка В'єтна́м або Півні́чний В'єтна́м (в'єт. Việt Nam Dân Chủ Cộng Hòa)  — комуністичний уряд, мав під своїм контролем більшу частину Північного В'єтнаму, з 2 вересня 1945 року до 7 травня 1954 року керував всім тереном В'єтнаму, а у 1954 — 1976 лише територію на північ від 17-й паралелі, коли уряд на чолі з Комуністичною партією було об'єднано з Тимчасовим урядом Республіки Південний В'єтнам.

Столицею Північного В'єтнаму було місто Ханой.

Державу було проголошено Хо Ши Міном в Ханої в 1945 році після його приходу до влади по зреченню імператора Бао Дай. У тому ж році, французи окупували Ханой і розпочалась Перша індокитайська війна. Бао Дай став главою профранцузького сайгонського уряду в 1949 році, який потім було перейменовано в державу В'єтнам.

Після поразки французьких сил в битві при Дьенбьенфу в липні 1954 були підписані Женевські угоди , за якими територія В'єтнаму тимчасово розділялася на дві частини, між якими розташовувалася демілітаризована зона. По завершенню Першої Індокитайської війни, згідно рішень Женевської конференції, В'єтнам було розкраяно по 17-й паралелі — ДРВ став урядом Північного В'єтнаму, хоча Держава В'єтнам зберегла контроль над півднем.

Комуністичний В'єтмінь ("Ліга за незалежність В'єтнаму") разом з не-комуністами контролював Північний В'єтнамам між 18 грудня 1946 і 20 липня 1954 році. Проте комуністи поступово усунули всіх не-комуністів, до лютого 1951, коли вони оголосили про створення партію Лао Донг (партію праці), і відкрито оголосили про початок побудови комунізму у Північному В'єтнамі[1] Комуністи (партія Лао Донг) контролювала Північ В'єтнаму з 20 липня 1954 до 2 липня 1976. В обох частинах країни передбачалося провести в 1956 році вільні вибори, після чого мало відбутися об'єднання.

Після поділу В'єтнаму спостерігалася значна міграція населення: з Північного В'єтнаму на південь перебралися близько 1 млн осіб (чому сприяли розгорнута південнов'єтнамською владою пропагандистська кампанія і розгорнуте північнов'єтнамською владою будівництво комунізму), з півдня на північ мігрували близько 100 тис. людина.

Північний В'єтнам був соціалістичним державою з повністю централізованою системою управління і командно-адміністративною економікою. У середині 1950-х років в ДРВ була проведена земельна реформа, в ході якої ліквідовано клас поміщиків, а їхні землі передані селянам. Реформа супроводжувалася насильством, в результаті якого, за різними оцінками, загинуло від 1 тис. до 100 тис чоловік. Наприкінці 1950-х років почалася індустріалізація країни.

Проведення виборів, намічених на 1956, було зірвано південнов'єтнамським режимом за підтримки США. У 1955 році в Південному В'єтнамі була проголошена суверенна Республіка В'єтнам, що було прямим порушенням Женевських угод, що закріплювали тимчасовий статус поділу країни. Оскільки процес мирного об'єднання країни зайшов у глухий кут, в 1959 році північнов'єтнамський уряд прийняв рішення підтримати повстання місцевих комуністів в Південному В'єтнамі. Результатом такого рішення стала В'єтнамська війна. На територію Південного В'єтнаму таємно проникали регулярні підрозділи північнов'єтнамської армії. Крім того, війська ДРВ брали участь у громадянській війні в Лаосі , що також офіційно спростовувалося Ханоєм. У 1965—1973 роках (з перервою в 1969 - 1971) територія ДРВ піддавалася масованим бомбардуванням американською авіацією і кораблями 7-го флоту США. Цілями бомбардувань було ослаблення військового потенціалу ДРВ і здатності країни надавати підтримку партизанам на півдні, а також надання тиску на північнов'єтнамський уряд, щоб змусити його припинити відправку своїх військ в Південний В'єтнам. Бомбардування завдали величезної шкоди економіці та інфраструктурі країни, а також призвели до десятків тисяч людських жертв. Значну військово-економічну підтримку в цей час Північний В'єтнам отримував від СРСР і Китаю.

У січні 1973 було укладено Паризьку угоду про припинення вогню, за яким США і Північний В'єтнам повинні були вивести свої війська з Південного В'єтнаму. Але північнов'єтнамські війська не були виведені з півдня і продовжували там бойові дії. Навесні 1975 в результаті широкомасштабного наступу армії ДРВ південнов'єтнамський режим було повалено. 2 липня 1976 було проголошено створення єдиної незалежної в'єтнамської держави — ​​Соціалістичної Республіки В'єтнам (СРВ). ДРВ і Республіка В'єтнам припинили існування.

Історія[ред.ред. код]

Див. також: Війна у В'єтнамі

Географія[ред.ред. код]

Політичний устрій[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ' Ho Chi Minh and the Communist Movement in Indochina, A Study in the Exploitation of Nationalism (1953), Folder 11, Box 02, Douglas Pike Collection: Unit 13 - The Early History of Vietnam, The Vietnam Center and Archive, Texas Tech University.'