Демос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Демос (дав.-гр. δῆμος) — в широкому сенсі слова — вільне населення давньогрецьких міст-держав, яке володіло громадянськими правами — на відміну від рабів, метеків, періеків та інших категорій залежного та неповноправного населення. У більш вузькому сенсі — народ як носій державної влади.

Еволюція поняття[ред.ред. код]

Первинний сенс слова демос — народ, округ, але вже в гомерівську добу (близько 11-9 століть до н. е.) і архаїчну (8-6 століття до н. е.) епоху цим терміном називалися народні маси, звичайний народ (переважно сільське населення), яке протистояло родовій аристократії — так званим, евпатридам.

У 6-5 століттях до н. е. в поняття демосу стали включати поряд із сільським населенням і частину міського (ремісників, торговців). Пізніше, з кінця 5-4 століть до н. е., демосом стали називати бідну, переважно міську, частину населення.

В Стародавніх Афінах після здійснення Клісфеном в 508 до н. е. територіальної реформи демосом, або демом, називалась одна з 100 округ Аттики.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]