Дем'янська операція (1942)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дем'янська операція (1942)
Kesselschlacht von Demjansk
Блокада Ленінграда
Demjansk Einkesselung.png
Карта Дем'янської операції 1942
Дата: 7 січня25 травня 1942
Місце: Ленінградська область РРФСР
Результат: часткова перемога радянських військ, оточення певної частини військ 16-ої німецької армії в районі Дем'янська
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Командувачі
Ернст Буш
Георг фон Кюхлер
Курочкін П. О.
Військові формування
Третій Рейх 16-а армія SU Північно-Західний фронт
Військові сили
точні дані невідомі
Втрати
дані за о/с невідомі

Дем'янська операція (1942) (нім. Kesselschlacht von Demjansk) або «Дем'янський котел» — наступальна операція радянських військ Північно-Західного фронтів (генерал-лейтенант Курочкін П. О.) в ході загального зимового наступу 1941–1942 року Червоної армії в районі селища Дем'янськ (нині Новгородської області), між озерами Ільмень і Селігер.

В результаті битви війська Північно-Західного фронту оточили і завдали серйозних втрат німецькому угрупованню в районі Дем'янська. 25 лютого, наступаючи в умовах лісисто-болотистої місцевості при глибокому сніжному покрові радянські війська завершили в районі західніше Дем'янська оточення 6 дивізій 16-ої польової армії (12-а, 32-а та 123-я піхотні дивізії X-го армійського корпусу, й 30-а, 290-а піхотні, а також моторизована дивізія СС «Тотенкопф» II-го армійського корпусу. Загалом в оточенні опинилися близько 95 тис. чоловік противника.

Бої з ліквідації оточених військ набули запеклого і затяжного характеру через нестачу сил у радянського командування. Радянські війська прагнули до того, щоб стиснути кільце оточення і знищити війська, що знаходилися в ньому. З цією метою провадилися безперервні атаки, кидаючи в бій все нові сили. Оточені німецькі частини не здавалися і наполегливо оборонялися в Дем'янському котлі. Протягом кількох місяців німецька авіація постачала оточене угруповання, мінімальні добові потреби якої в продовольстві, боєприпасах та пальному становили приблизно 200 тонн. Німецькі літаки здійснили в загальній складності 14445 вильотів.

З метою звільнити війська, що потрапили в оточення, була сформована спеціальна ударна група дивізій під командуванням генерал-лейтенанта Вальтера фон Зейдліц-Курцбаха, яка 21 березня почала наступ з району на південний захід від Старої Русси. За кілька тижнів запеклих боїв німецьким військам вдалося пробитися через ряд радянських оборонних ліній до західного краю котла і 23 квітня 1942 прорвати фронт оточення та утворити т.зв. «рамушевський коридор» (за назвою села Рамушево) шириною 6-8 км, який проіснував весь 1942 рік. Подальші спроби радянських військ ліквідувати Дем'янське угруповання успіху не принесли.

5 травня німецьким військам вдалося деблокувати своє угруповання, яке протягом декількох місяців продовжувала утримувати свої позиції. Незважаючи на вузькість рамушевского коридору, значну протяжність лінії фронту усередині Дем'янського виступу, а це близько 150 км, і високий ризик повторного оточення, німецьке командування вперто утримувало район Димінського. В основному це було пов'язано з можливістю використовувати дем'янський і ржевсько-вяземський виступи, щоб загрожувати глибоким охопленням з півночі і півдня району дислокації радянських військ між озером Селігер і Великими Луками.

Протягом травня радянські війська ще раз спробували ліквідувати Дем'янський виступ. Ставка передала фронту зі свого резерву 5 стрілецьких дивізій, 8 стрілецьких і 2 танкові бригади. Однак, незважаючи на наявність достатніх сил і засобів, наступ Північно-Західного фронту закінчився безрезультатно. Німецьке командування, розгадавши замисел операції, перекинуло в район рамушевского коридору значні підкріплення з інших ділянок Дем'янського виступу, залишивши всередині його всього близько п'яти дивізій, привернуло частину з'єднань 18-ї армії і посилило оборону коридору.

Проте, в результаті активних наступальних дій Північно-Західного фронту в районі Дем'янська були не тільки скуті великі сили 16-ї німецької армії, а й нанесені серйозні втрати багатьом її з'єднань. Дії радянських військ під Ленінградом і в районі Дем'янська навесні 1942 року позбавили німецьке командування можливості перекидати сили групи армій «Північ» з цих районів на південь.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • История второй мировой войны 1939 — 1945. Т.4.-М.,1975 (рос.)
  • Лубченков Ю., «100 великих сражений Второй Мировой», Вече, 2005

Література[ред.ред. код]

  • На Северо-Западном фронте/Сост. Ф. Н. Утенков, под ред. П. А. Жилина. — М.: Наука, 1969. — 896 с.
  • Беккер К. Военные дневники люфтваффе. Хроника боевых действий германских ВВС во Второй мировой войне 1939–1945 годов / Пер. А. Цыпленковой. — М.: Центрполиграф, 2005. — 544 с. — (За линией фронта. Мемуары). — ISBN 5-9524-1174-6
  • Манштейн Э. Утерянные победы/Сост. С. Переслегин, Р. Исмаилов. — М.: АСТ, 1999. — 896 с.
  • Куровски Ф. Demjansk: der Kessel im Eis : 14 Monate Abwehrkampf im Nordabschnitt der Ostfront. — Podzun-Pallas, 2001. — 200 с. — ISBN 3-7909-0718-9
  • Васильченко А. В. Демянский котёл. Упущенная победа Красной армии. — М.: Яуза-Пресс, 2008. — 344 с. — (Солдат Третьего Рейха). — ISBN 978-5-903339-81-5
  • Гланц Д. Призраки Демянска. Советские воздушно-десантные операции против Демянского котла немцев (6 марта — 8 апреля 1942 года). — М., 1998.
  • Исаев А. В. Краткий курс истории ВОВ. Наступление маршала Шапошникова. — М.: Эксмо, 2005. — 384 с. — ISBN 5-699-10769-Х
  • Шефов Н. А. Битвы России. — М.: АСТ, 2002. — 704 с. — ISBN 5-17-010649-1

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]