Ден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ден (Удіму) – фараон Раннього царства Стародавнього Єгипту, що правив бл. 2950 до н.е. Точне значення "хорового" імені цього царя не можна встановити, але його можна читати, як д(у)н (Ден, Девен чи Удіму) і перекладати "Той, що змахнув крилами". Особисте ім'я Дена, відоме з Абідоського списку як Сепаті, Манефон прочитав і передав грецькою як Усефай.

Нині стверджують, що саме Ден, а не ймовірний об'єднувач Єгипту Хор-Аха (Менес) чи попередники Дена – Джер і Уаджі – вперше носив подвійну корону, що складається з білої верхньоєгипетської, вставленої в червону нижньоєгипетську, і титул «Цар Верхнього і Нижнього Єгипту», (інсібіа). Історичні джерела згадують також про бої, що велися за цього фараона проти кочівників на Синайському півострові, що свідчить про подальшу експансію Єгипту в цьому напрямку.

Судячи зі знайдених в Абідосі двох табличок зі слонової кістки, позначених ім'ям Дена, за нього єгиптяни почали просуватися на Синайський півострів (єгип. Мафкет). На одній з табличок Ден зображений вбиваючим тубільця, якого він повалив перед собою. Поміщений тут ієрогліфічний напис говорить: "Перший випадок поразки східних жителів". На іншій табличці поміщений наступна напис: "Зруйнував фортецю Ан… Прийшов владика, цар Верхнього і Нижнього Єгипту Семті, що підкорив 30 областей". Одна з захоплених царем фортець названа тут Унут, яка, імовірно, тотожна фортеці Синайського півострова Унут, згаданій в повідомленні вельможі Уни (Ⅵ династія). У царя третього рядка Палермського каменю, ім'я якого, на жаль, не збереглося, але цей цар, безсумнівно, тотожний Дену, три річних назви, з 14 уцілілих, згадують ставки і протоки, що свідчить про розширення іригаційної системи за його царювання. Якщо безіменний цар Палермского каменю і Ден одна і теж особа, то правління Дена тривало не менш 30 із зайвим років, на що вказує простий розрахунок по клітинкам, на які розділений Палермский камінь. До того ж з написів того часу відомо, що Ден святкував "свято тридцятиріччя царювання" (хеб-сед). Зображення золотих статуй на печатці Дена свідчать про те, що в цю епоху єгиптяни стали одержувати досить велику кількість золота, мабуть, з Нубії.

Особливе місце при ньому займала, очевидно, його мати – цариця Мернейт, гробниця якої знаходилася в гробниці сина на царському цвинтарі в Умм ель-кабе поблизу Абідоса і була гідна поховання самого царя. Незвичайне положення займав при Дені, і "охоронець скарбниці царя" на ім'я Хемака, чия величезна усипальниця балу відкопана на столичному цвинтарі біля "Білих Стін" (Мемфісу). На ярликах того часу ім'я Хемаки стоїть не разом з титулом того сановника, відповідального за заготовляння даних припасів, а безпосередньо за ім'ям царя. Якщо цей вельможа тотожний однойменному керуючому царськими виноградниками, не один раз згаданому на печатках від винних посудин, то він керував і царськими угіддями.

На відміну від усипальниць його попередників, що були виконані під землею, тільки з використанням цегли-сирцю і дерева, і були нескладні за задумом, представляючи собою усього лише велику прямокутну підземну гробницю, оточену з усіх боків підземними кімнатками, в підземелля Дена вели величні сходи, що виводять на схід, назустріч сонцю, що сходить, а сам склеп був вимощений плитами з привезеного каменю – червоного граніту, що добувається на самому півдні країни, у перших нільських порогів. Виготовлений з червоного граніту підлога гробниці Дена є першим випадком використання цього матеріалу в будівництві. При похованні Дена в жертву було принесено 136 чоловік.

Тривалість царювання, достаток нововведень, багатство правління Дена на події, здатні створити уявлення про цього царя як про найважливішого представника I династії.