Деназалізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Деназалізація (від фр. denasal — з носової) — втрата носових голосних ѧ та ѫ (інакше — втрата носовї артикуляції голосних).

Деназалізація носових голосних відбулася в усіх слов'янських мовах, крім польської і кашубської. Зміна звукосполучень *om, *on, *um, *un, *em, *en, *im, *in у кінці складу на носові голосні та подальша їхня деназалізація зумовили появу цілого ряду звукових чергувань, відомих сучасній українській мові: [а]–[н]–[ин]: почати–почну–почин; [а]–[м]–[им]: жати–жму–пожимати; [у]–[м]–[им]: дути–дму-надиматися. Звуки [а], [у], які чергуються з [ę], [ǫ], історично розвинулися з носових звуків, що позначалися літерами ѧ, ѫ, виникли з дифтонгічних сполучень, які закривали склад. Пізніше дифтонгічні звукосполучення монофтонгізувалося.

Приклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.